Здавна українцям були відомі ритуальні прапори:
– хто бажав миру ціною ганьби, піднімав білий прапор;
– хто вступав у нерівний бій з переважаючими силами ворога, піднімав червоно-чорний прапор останнього бою. Цей прапор наче говорив: нас мало, земля омиється нашою кров’ю, але ми не здамося. Піднімали прапор останнього бою воїни Святослава, січовики Сірка, гарібальдійці. О. Ольжич писав:
І вже розцвітають в просторах ясних
Багряні і чорнії квіти.
Жорстокі маневри такі, що за них
Доводиться кров’ю платити.
Повстанці УПА воювали під державним стягом, тільки два екзекутивні загони СД УПА мали червоно-чорні прапори. 
Як у повстанській пісні Тараса Крушельницького:
Прапор червоно-чорний – це наше все добро,
Червоне – це кохання, а чорне – пекла дно…
