11 червня 1937 р. На закритому судовому засіданні Спеціальної судової палати Верховного Суду СРСР завершено розгляд «Справи Тухачевського». До смертної кари засуджена група вищих радянських воєначальників:
1. Ейдеман Роберт, комкор
2. Корк Август, командарм 2-го рангу,
3. Примаков Віталій, комкор
4. Путна Вітовт, комкор
5. Тухачевський Михайло, маршал,
6. Уборевич Ієронім, командарм 1-го рангу
7. Фельдман Борис, комкор
8. Якір Йона, командарм 1-го рангу
У ніч проти 12 червня 1937 р. у ході сталінського терору звинуваченим в участі у «військово-фашистській змові в Червоній Армії» оголошено вирок і розстріляно, що стало початком широкомасштабних репресій у РККА.
Німецька газета Deutsche Wehr 24 червня 1937 р. писала: “Розстріляли цих найвідоміших воєначальників Радянського Союзу, свідомо принесли в жертву в інтересах політики боєздатність і керівництво Червоної армії. Тухачевський, безперечно, був найвидатнішим з усіх червоних командирів, і його неможливо замінити… Уявне шпигунство, звісно, лише вигадка. Якщо більшовики стверджують, що “обвинувачені зізналися” в ньому, то це, звичайно, брехня”. Начальник німецького генштабу генерал фон Бек 1938 р. писав: “На російську армію можна не зважати як на військову силу, бо криваві репресії підірвали її дух, перетворили на інертну машину”. Разом з офіцерами зникали цілі наукові школи, забороняли і заперечували всю розроблену ними стратегію і тактику бойових дій — як діло рук “шкідників” і “ворогів народу”.
Архіви зберігають прохання про помилування на ім’я особисто Сталіна. На проханні Й. Якіра така резолюція: “Подлец и проститутка. И.Сталин”.
Ухвалою Військової Колегії Верховного Суду СРСР від 31 січня 1957 року всі підсудні були виправдані і реабілітовані за відсутністю складу злочину.
Худ. Борис Єфимов. Плакат про НКВС. 1937 р.
Залишити відповідь