18 квітня 1187 р. вперше згадано Україну в Київському літописі (за Іпатіївським списком, охоплює події від 1117 до 1198), оповідаючи про смерть переяславського князя Володимира Глібовича під час походу на половців, говориться, що «за ним же Україна багато потужила».
У цьому ж літописі за 1189 згадується, що князь Ростислав Берладник приїхав до «України Галицької».
Київський літопис – це продовження «Повісті временних літ», складовою частиною Іпатіївського літопису. Його склали ченці Видубицького монастиря (Київ) на основі літописних зводів (чернігівського, галицького та ін.), які не збереглися.
У Галицько- Волинському літописі, під 1213, записано, що князь Данило «забрав Бресті, і Угровськ, і Верещин, і Столпье, і Комов, і всю Україну»…
