Михайло Левченко

11 жовтня 1830 р. народився тихий скромний трудяга лексикограф Михайло Левченко, укладач “російсько-українського словника”. Де саме народився син поміщика? Енциклопедія стверджує, що у Києві, сам Левченко думав інакше. У листі до Михайла Максимовича Михайло Левченко розказував про своє життя: «Я небогатый помещик Херсонской губерніи, Ананьевского уезда Михаиль Мих. Левченко, уроженець Черниговской губерніи; служил в военной службе, а вь последнее время вь кадетскомь корпусе вь Москве; года три нахожусь вь отставке и живу себе вь д. Покровке, сь грехомь пополамь занимаюсь хозяйствомь.»
Отже, пан поміщик жив собі скромненько, одружився з багатою вдовою, виховував її дітей. Віно дружини складалося з кількох сіл, у яких Михайло Михайлович із задоволенням порядкував. Взимку Левченко жив у власному будинку на вул. Шулявській у Києві, або в Радомислі. Та була у нього таємна пристрасть – обожнював українські слова, збирав їх не один десяток років, колекціонував карточки на кожне словечко і писав… про слова в першому українському журналі «Основа».
Це було після Валуєвського циркуляра 1863 року, в період жорстоких утисків проти української мови. Імперія переконувала, що української мови ніколи не існувало, немає і бути не може, а український поміщик у Києві в 1874 році надрукував «Опыть русско-украинского словаря». Це був перший російсько-український словник, що містив понад 7500 російських і близько 9000 українських слів; тривалий час він був єдиним підручником української лексики.
І де примудрився видати той словник Михайло Левченко? У «Типографії Губернскаго Управленія», що знаходилася в підвальному приміщені в будівлі «Присутственных мест» на Софіївській площі.
Скупенький на схвальні відгуки Борис Грінченко відзначив, що цей словник складений «про потребу земляків з росийської України; словарь цей має бути підручником до науки не московської, а української мови: знаючи московську мову, можна було знаходити як треба висловлюватися по українському…Та хоч і який взагалі малий був словарь Левченка, він довго був єдиним добрим підручником до науки української лексики, і справедливо зауважив проф. А. Кримський, що він «відслужив велику службу Українцям». Словник Михайла Левченка «Опыть русско-украинского словаря» став фундаментальною основою для подальшого видання наступних російсько-українських словників.
Після виходу словника з’явилася мрія: укласти українсько-російський словник, висунути його на премію М. Костомарова (4 тисячі руб.). Михайло Левченко запропонував створити «Общество для разпостраненія образованія вь массы Русинского народа». Товариство мало затвердити український правопис, видавати книжки, засновувати приходські та сільські школи, бібліотеки.
На жаль, не встиг: помер Михайло Левченко 9 жовтня 1891 р. у м. Київ.