– Кажеш, у світі не буває випадковостей? А прикинь. Я народилася в Запоріжжі на вулиці ЖУковській (чомусь тоді всі так казали) і тільки тепер питаю себе:«Чому на нашій вулиці було аж три виші?» Це ж найрозумніша вулиця міста!
– Сонечко моє, твоя Жуківська до 1902-го року називалася Ярмарковою. До речі, там на ярмарку у серпні 1843-го бував молоденький Тарас Шевченко. Це була остання вуличка міста, за нею простягалася балочка-смітник. Через це дешеву землю вулички віддали під Олександрівське механіко-технічне училище, комерційне училище, чоловічу гімназію.
– Ага, як той казав: пойняв! А Тарас Григорович таки не був там, а бував. Чому ж вони всі на парній стороні вулиці?
– Так це ж просто. По-перше, земля на парному боці вулиці була дешевшою, бо тільки по ній дозволялося жінкам із червоним бантом шукати бізнес-партнера. Тюрма, жандармерія, лікарні, школи, хейдери, училища, Дуньчин сад були на цьому боці.
По-друге, всі навчальні заклади на вул. Жуковського були чоловічими. Це ж юнь: пошук пригод, шаленство гормонів. Крім того, начальство застерігало: можна випити, побити повію, але боронь Боже – не займайтеся політикою. А повії могли дефілювати тільки парним боком вулиць. До речі, частенько кущі бузку першого Олександрівського саду були свідками кохання за 50 коп. Вхід до цього саду був платним (студентам 5 коп.) і розташовувався він на парній стороні Гоголівської вулиці. Частенько хлопці бігали через балочку на вулицю Красну, стукали у вікна, де стояли лампи з червоним абажуром. Ясно?
– Так, тепер ясно, чому на непарній стороні Запоріжжя – Великий московський готель, готель Лапшина, собор, театр, філармонія, стадіон, навіть Дворянський цвинтар, французька кав’ярня «Франзолька» (де тепер Будинок одягу), парк «Ротонда», будинок Бадовського.
– Вірно, бо бруківку на непарних боках вулички щодня мили щіткою з милом. Тому-то пані не боялися за довгі сукні!
– А тепер скажи, чому білий дім і мерія на парній стороні проспекту?
– Ти ще спитай чому Шевченківський райком партії побудували на місці публічного закладу Софії Якубович!
– Намолене місце?
