25 січня 1861 року у С-Петербурзі помер 65-річний харків’янин Іван Спаський, автор першого керівництва з судової медицини для юристів, особистий лікар родини О. Пушкіна. Залишив записки «Останні дні О. С. Пушкіна. Розповідь очевидця».
Він народився 11 серпня 1795 р. в Харкові у родині купця. Учився в семінарії. Двадцятирічним із золотою медаллю закінчив Петербурзьку медико-хірургічну академію. Був лікарем і викладачем судової медицини в училищі правознавства. Через три роки отримав відрядження за кордон (до Німеччини на 4 роки). У 29 років захистив докторську дисертацію — лат. «Entozoologiae historiae progressus et status hodierni brevis explicatio».
Микола Пирогов високо шанував знання «найдобрішої людини» Івана Спаського, адже професор був і педіатром, і гінекологом, і терапевтом.
Після одруження О. Пушкіна Іван Тимофійович був сімейним лікарем поета. 
Після дуелі поета біля його ліжка було двоє лікарів: харків’янин Іван Спаський і козак Луганський, найближчий друг Пушкіна – Володимир Даль. Обоє проводили розтин трупа; залишили свої спогади. Пушкін подарував Спаському власний, інкрустований сріблом ціпок.
З 1858 р. Іван Спаський втратив душевну рівновагу. Останній рік життя був особливо складним.
