9 жовтня 1874 р. у Петербурзі народився художник Микола Реріх. Його батько – Костянтин Федорович – юрист, власник великої юридичної контори, разом із Д.Менделєєвим був ініціатором створення Товариства ім. Шевченка у Петербурзі.
Микола Реріх у юному віці перебував під впливом таких українців, як Шевченко, Гоголь, Куїнджі, Костомаров, Мордовцев, Микешин.
Микешин оцінив незвичайні художні здібності у Миколи, дав перші уроки малювання і переконав батька віддати хлопця до художньої академії, де вчився і жив Тарас Шевченко, меморіальну майстерню якої утримував Микешин. Микола Реріх – учень українця Архипа Куїнджі. В Академії Реріх почув і побачив твори Шевченка, тоді «Кобзар» став настільною книгою для Реріха. Він провіз її потім з собою по всьому світу і вперше ознайомив із «Кобзарем» Індію. Юрій Реріх розповів: «Кобзар» належав до улюблених книжок батька і часто читався в сімейному колі Реріхів. Батько впродовж всього життя дуже любив Шевченка. 
Худ. М. Реріх. Звенигород. 1933 р.
Реріх багато подорожував і захоплювався Україною, її мовою і культурою. «Я не знаю таких співучих і музикальних народів, як український і прибалтійський» — писав він на схилі життя“.
У 1903-06 рр. за ескізами Реріха виконано дві мозаїки («Покрова») для церкви у с. Пархомівці на Київщині, 1910 мозаїки для Троїцького собору Почаївської Лаври.
У 1924 р. в Тібеті М. Реріх одержав звання Цар Шамбали.
Усе своє майно Реріх заповів КПРС.
