«Кожний день життя – для України», – так жив Олександр Кониський – засновник шевченкознавства, український перекладач, письменник, кандидат права. Олександр Кониський – автор однієї з трьох пісень, які українці слухають стоячи «Боже, великий єдиний» (1885), музика – Миколи Лисенка.
З 1990 р. стало традицією завершувати недільні й архієрейські церковні служби Молитвою. Моск. Патріархат відмовився виконувати цей гімн.
Олександр Кониський народився 18 серпня 1836 р. у с. Переходівка на Чернігівщині. Дворянин (герб Одровонж), правнук архієпископа Георгія Кониського.
Кандидат права, адвокат працював у Катеринославі, бував у Олександрівську. Своє дозвілля віддавав письменству: написав життєпис Т. Шевченка, 2 томи поезій, більше 50 повістей. Автор шкільних (українських) підручників «Українські прописи» (1862), «Арифметика, або щотниця» (1863), «Граматка або перша читанка задля початку вченья» (1882).
Відкладав гроші для добрих справ. Олександр Кониський організатор недільних шкіл на Полтавщині, Катеринославщині; заснував у Києві видавництво «Вік», яке за 15 років існування опублікувало понад 100 книг українською мовою.
Кониський був одним із фундаторів Львівському Літературному Товариству ім. Т. Шевченка (1873), заповів НТШ 10 тисяч карб.
У поемі «Проповідь на горі» Олександр Кониський писав:
Блажен, хто на громаду звик робить,
Хто брата темного навчає,
Хто в хату вбогу вносить світ…
12 грудня 1900 р. у м. Київ упокоївся Олександр Кониський.
