Григорій М’ясоєдов

Худ. І. Рєпін. Портрет Г. М’ясоєдова
19 квітня 1834, у с. Панькове на Орловщині народився живописець Григорій М’ясоєдов. У 1856 — 1862 рр. навчався у Петербурзькій академії мистецтв; учився у А. Г. Маркова і Т. А. Неффа. У 1863 — 1868 рр. як пансіонер АМ перебував у Німеччині, Іспанії, Франції. З 1870 р. — академік, з 1893 р. — дійсний член Петербурзької АМ. Один із організаторів і активних діячів Товариства пересувних художніх виставок.
З 1876 р. доля художника пов’язала з Україною: він переселився на хутір біля Харкова, там захопився садівництвом та городництвом; почав вивчати народні вірування й традиції.
Г. Г. М’ясоєдов був надзвичайно складною людиною з різким характером. Він не ужився з першою дружиною – піаністкою, кинув її, але офіційно не розлучився. Зійшовся з молодою художницею Ксенією Івaновою, яка в 1881 р. народила йому сина Івaнa. Григорій Григорович не дозволив дружині проявлять материнські почуття (балувати) хлопчика. Зрештою він забрав сина й відвіз його до Москви, віддав на виховання родині друга – пейзaжистa О. Кисельовa (тоді ще не харків’янина). Саме в цей час М’ясоєдов-старший позувaв Рєпіну для образу цaря-вбивці у кaртині «Івaн Грозний і син його Іван 9 (16) листопада 1581 року».

Григорій М’ясоєдов говорив: «Илья взял цaря с меня, потому что ни у кого не было тaкого зверского вырaжения лицa, кaк у меня…».
У 1889 р. Г. М’ясоєдов придбав у полтавському передмісті Павленках садибу з великим фруктовим садом, парком та ставком, де оселився. З цього часу почав писати пейзажі Полтавщини, Криму. У М’ясоєдова бували художники М. Ярошенко, М. Ґе, В. Волков, скульптор Л. Позен; письменник І. Бунін мав дачу в Павленках, мешкав поряд із Г. М’ясоєдовим; у «Щоденнику» Буніна є запис від 15 серпня 1894, що художник пише його портрет у саду своєї садиби. Дружні стосунки встановилися з В. Г. Короленком.
Худ. Г. М’ясоєдов. Шахіст Петров
Г. М’ясоєдов організував у 1894 р. у Полтаві школу малюнку та живопису, яка існувала кілька років. У 1899 р. художник написав і подарував м. Полтаві завісу для нового театру. У 1909 р. завдяки ініціативі Г. М’ясоєдова утворився музичний гурток у складі 12 осіб. Того ж року М’ясоєдов відвідав садибу професора Шимкова «Моринці» Кобеляцького повіту; восени ставив у театрі живі картини до поеми Т.Шевченка «Катерина».

Полтавський самітник більшість часу проводив у саду. Слухаючи музику Баха та Шопена, він бурчав: «Всі брешуть, і тільки музикa ще лишається чесною…
31 грудня 1911 р. у Полтаві самотній художник помер. Григорій М’ясоєдов заповідав поховати себе без церковного обряду у саду, поблизу будинку, де він жив понад 20 років.