29 травня 1836 р у містечку Тисмениця на Прикарпатті народився Кость Горбаль, поет, журналіст, педагог.
Син кушніра мав традиційне гуцульське дитинство; початки освіти здобув від свого дядька Андрія Юревича, далі було навчання у дяка.
Кость Горбаль закінчив екстерном гімназію в Чернівцях (1861), де Кость поступово відійшов від німецького впливу; оголосив себе русином. Він познайомився з Юрієм Федьковичем. Горбалю Юрій Адальбертович присвятив поему «Новобранчик», 1862. Продовжив навчання на філософському відділенні у Львівському університеті (1861-1864), одночасно вивчав природничі та філологічні науки. Щоб оплатити навчання, допомогти молодшому братові, підзаробляв лекціями, працював приватним учителем.
У 1865 році Кость Горбаль почав видавати літературно-науковий журнал «Нива» (вийшло 20 чисел), з 1867 разом із Ф. І. Заревичем — політичну газету «Русь»; редагував часописи «Вечерниці». Мав власні погляди на українську мовну політику. Всупереч офіційному правилу вживання етимологічного правопису вживав фонетичний — «кулішівку» та «драгоманівку». Автор статей “Як повстають пом’якшені приголосні у польській та українській мовах” (1881), “Різниця в пом’якшенні приголосних у польській та українській мовах” (1881). Разом із О. Кобилянським опублікував брошури «Słovo na słovo do redactora „Słova“» та «Holos na holos dlia Halyèyny» (Чернівці, 1881), у яких запропонував латинізувати українську мову за чеським зразком.
У 1868—1881 рр учителював у Тернополі; у 1881 – 1888 рр викладав польську та руську (українську) літератури в гімназії м. Стрий, з 1883 — професор. Саме цього року (1883) Кость Горбаль познайомився з Іваном Франком, декілька разів Іван Якович побував у його помешканні. Франка вразила велика бібліотека Горбаля, багата на бібліографічні рідкості, а „ще більше (І. Франко) любувався живою, палкою, розумною розмовою господаря та його простим, товариським поводженням зо мною, страшним тоді „арештантом” та „революціонером”, якого інші знайомі з острахом оминали на вулиці”. „… Горбаль належав до тих рідких людей, що з бур життя, в яких зламалась їх енергія, все-таки виносять золоте серце та щиру прихильність до чоловіка й його змагань. Свобідний, ніякою догматикою неотінений погляд на людські відносини заховав Горбаль до останнього часу” (І. Франко).
З 1891 р до останнього дня професор працював у гімназії Перемишля, учив І. Зілінського. Серед учнів Костя Горбаля Є. Олесницький, В. Охримович, П. Карманський.
Помер 66-річний Кость Горбаль 14 січня 1903 р у Перемишлі (Польща).
