27 квітня 1919 р. у Полтаві по вулиці Спаська, 11 у маєтку поміщика Болюбаша, побудованому у 1912 році за проєктом архітектора Павла Альошина, було відкрито відділ Центрального пролетарського музею Полтавщини; до 1940 року мав назву Картинної галереї. 
Основу зібрання склала подарована рідному місту колекція з двох десятків робочих альбомів і сотні картин, що належали пензлю українського художника генерала Миколи Ярошенка та художні цінності з націоналізованих маєтків Кочубеїв (Диканька), Ґалаґанів (Сокиринці), Капністів (Обухівка), Рєпніних (Яготин). Засновником став відомий український археолог і музеєзнавець Михайло Рудинський.
Напередодні німецько-радянської війни зібрання налічувало близько 30 тисяч експонатів, серед яких зберігалося Пересопницьке Євангеліє. Від 1940 року має статус самостійного музею (нині – Полтавський художній музей ім. Миколи Ярошенка).
