17 березня 1847 р. у с. Крячківка Пирятинського повіту Полтавської губернії народився Федір Волков (майбутній учений Хведір Вовк).
Походив з козацького роду: Традиція давати сину первістку ім’я Федора залишилася, а прізвище царська влада змінила на Волков.
Щоб дати дітям освіту, сім’я Кіндрата Вовка переїхала у м. Ніжин Чернігівської губернії, де Федір вступив до Ніжинської гімназії. Його вчителями були Іловайський, Морачевський. Вкарбувалася 14-річному Федькові панахида по Шевченку, яку в Ніжині провів тесть байкаря Леоніда Глібова, отець Бордонос.
Після Ніжинської гімназії в 1865 р. вступив до Новоросійського (Одеського) університету. В Одесі Вовк слухав лекції Іллі Мечникова, з яким пізніше співпрацював у Парижі у Сорбонні. Ілля Мечников із давнього козацького роду Мечникових-Сподаренків, єдиний із лауреатів Нобелівської премії визнавав себе українцем. За два роки Вовк перевівся на фізико-математичний факультет університету св. Володимира до Києва, де він вивчав хімію, ботаніку, зоологію, пізніше – анатомічну антропологію.
У 1871 р. Ф. Вовк закінчив університет і почав працювати помічником ревізора в Київській контрольній палаті. Там він познайомився з Василем Веледницьким, який залучив Вовка до підпільної роботи у «Київській громаді». Цікавим був прийом до підпільної організації «Київська Громада», якщо хоч один член був проти, то цю кандидатуру відхиляли і більше ніколи не обговорювали. У 1872 р. Ф. Вовк був офіційно прийнятий київської Старої Громади, визнаним лідером якої був Володимир Антонович. Хведір Вовк познайомився з Володимиром Антоновичем, Тадеєм Рильським, Павлом Чубинським, Михайлом Драгомановим. Федір Вовк брав участь в організації недільних шкіл, виданні літератури українською мовою, збиранні етнографічних матеріалів. Він досліджував українські обряди, орнаменти, народні назви лікарських рослин, їхнє застосування у медицині, про що видав низку доповідей та статей.
Познайомився та заприятелював Федір Вовк із племінницею Антоновича Христиною Васневською (дочкою рідної сестри історика Евеліни Боніфатіївни). Розпочали вони працювати над складанням Київською Старою громадою «Словника» (того, що зараз називається «Словарь Грінченка»).
Експресивна, креативна Христина зачарувала Федора. У 1872 р. 25-річний Федір Вовк одружився з 14-річною Христиною Васневською. Мали вони синів Володимира та Юрія. Первісток отримав ім’я історика Володимира Антоновича.
Відомо, що дружина Федора Вовка студіювала медицину та масаж у Віденському університеті; вона не скінчила курсу, проте вважала себе повноцінним лікарем. Христина бралася робити масажі, лікувати, навіть оперувати хворих. Не раз чоловікові закидали, що його дружина робить борги без віддавачки, шахрує, зловживає напоями. Володимир Боніфатійович сам мав нещасний перший шлюб, співчував учневі й зрадів, коли видалася нагода Вовкові виїхати за кордон. Так Ф. Вовк уник арешту і нестандартної дружини. У свою чергу Антонович матеріально допомагав Христині та її синам.
Жив Вовк у Женеві, в Добруджі. Злидарював, важко хворів, тужив за родиною. «Біда та й годі.., чи я нездужаю, чи воно тим, що без людей, на самоті, чи воно вже справді так погано.., а нудно і щодня все нудніше…», – писав Ф. Вовк.
Христина Іванівна Вовк разом із дітьми була вислана в адміністративному порядку до В’ятки, а потім їм дозволили поселення в Астрахані. Після повернення до Києва Х. Вовк опинилася в скруті: чоловік не міг допомагати, дядько утримував дві власні сім’ї, тому його коштів не вистачало. На виручку жінці прийшло вміння робити масаж. Працюючи масажисткою, Х. Вовк дала освіту дітям та утримувала їх, розраховуючи на себе та власні сили.
Відомостей про синів відомого професора (антрополога) Федора Кіндратовича Вовка небагато: молодший – Юрій Федорович Вовк був учителем і класним наставником Павла Височанського, нащадка козацького полковника Семена Височана, історика українського кооперативного руху.
Володимир Федорович Вовк управляв маєтком мецената — Василя Федоровича Симиренка у селі Сидорівка, Канівського повіту на Київщині. Був державним чиновником. Дружина – Анна Прокопівна.
Відомим художником став онук Федора Вовка, син Володимира – Георгій Володимирович Волков (Юрій Вовк, Іржі Ваук (Wowk).
От вам, шановні два Юрії з роду Федора Вовка.
Залишити відповідь