31 грудня 1917 року (в один і той же день) раднарком РРФСР визнав повну державну незалежність України та Фінляндії. Але це не означало, що імперський зуд росії втамувався. Обом молодим державам довелося вести криваві війни за незалежність. Фінляндія ту війну таки виграла, стала першою країною світу, що зупинила червоний рашизм; а Україна програла і стала донором імперії.
Чому? – задаємося ми питанням: Чому? І винюшуємо нафталін історії, порівнюємо двох очільників держав: Маннергейм – Скоропадський. Що не так? Шкільні підручники звично пишуть про достойників, що героїв виховує рідна мова, колискові… Не було такого.
Оба Карл і Павло – аристократичного походження.
Карл старший за Скоропадського на шість років, етнічний швед, барон; з дитинства спілкувався шведською та німецькою. Шибеник, витівник Маннергейм просто ігнорував навчання, тому батьки обрали для нього військову дисципліну. Коли Карла за хуліганство та «самоволку» відрахували, упертюх вирішив на зло всім стати офіцером. На двадцятому році життя поїхав до родича в Харків, щоб разом із учителем вивчити російську мову (необхідну для вступу до училища).
Фінську мову Маннергейм почав учити з репетитором у 50 років, мав величезні труднощі у спілкуванні фінською та й до самої смерті, розмовляв першою державною мовою країни (другою була шведська) з дуже помітним акцентом, припускаючись багатьох помилок.
Павло – гетьманського роду, народився в Німеччині, де прожив перші п’ять років, перша мова – німецька, нею він спілкувався й пізніше з бабусею та матусею. Наступні пять років – Україна, Тростянець, вплив діда Івана Михайловича Скоропадського, мецената, засновника Тростянецького дендропарку. Розповіді про славних предків, пісні, бандуристи, галерея гетьманів, українські книжки (Хочеш? Читай!). Суворо дотримувалися старих українських звичаїв. Родина була глибоко віддана російським царям, ніяких політичних думок, пов’язаних з відновленням України, не було. До 10 років дисциплінований, старанний Павло Скоропадський навчався в домашніх умовах з учителями і лише для складання іспитів їздив до Стародубської гімназії. Зрештою, гетьман на еміграції писав спогади російською.
Отже, для обох рідна мова, вплив фольклору відпадає. Вплив російської почався з необхідності здобувати освіту, просуватися по службі. Хоч хлопці мали різні характери, обом батьки обрали шлях військового. Перша їхня зустріч відбулася в 1893 році, коли Скоропадський був розподілений з Пажеського корпусу в полк. Маннергейм став першим командиром Скоропадського. Красені, вправні офіцери Карл і Павло потоваришували, стали ад’ютантами імператора; під час коронації Миколи ІІ йшли в першій і другій парі й потім стояли в Грановитій палаті.
Перші роки у кавалергардському полку були відзначені для Маннергейма та Скоропадського парадами, офіцерськими гульбами, перегонами, картами і пасіями. Про романи Карла-Густава і його любов до Бахуса ходили легенди; Павло мав зв’язок із таємничою дамою, набагато старшою за корнета.
У 1895 р обоє Карл Густав і Павло Петрович дістали першу нагороду — австрійський орден Кавалерського хреста Франца-Йосифа III ступеня.
За законом офіцер мав право одружитися після 27 років, якщо раніше – за доплату. Обоє взяли шлюб на 25-му році життя; у обох дружини були дочками багатих, впливових генералів. Тільки Маннергейм одружився з розрахунку, а Скоропадський з кохання і мав щасливе подружжя.
Обоє були втікачами: Маннергейм тікав від дружини та коханок на війну, Скоропадський кілька разів намірявся звільнитися від служби (у 1905 та 1909 рр.), але Олександра Скоропадська змінювала ці наміри.
Обоє пройшли війни, дослужилися до генералів, мали придворні титули флігель-ад’ютантів – належали до імператорського почту. Маннергейм віддав «царю і атєчіству» 30 років життя, Скоропадський трохи менше.
31 грудня 1917 року (в один і той же день) раднарком РРФСР визнав повну державну незалежність України та Фінляндії. Цей день став стартом двох приятелів-генералів Карла Ґустава Маннергейма та Павла Петровича Скоропадського у політику й історію.
Залишити відповідь