– Щось бідкаються моя Хомівна: «От коновка моя дірявая! Геть забула скільки бабуня купували до паски яєць! Пам’ятаю, що копу, що складала до великої цеберки, її самотня подруга купувала півкопи. Скільки ж це?»
– Мені б твої гризоти, сусідонько! Давай трохи подумаємо! Улюблене число старих людей?
– 12! Дюжина!
– Твоя правда! Отже, відро (цеберка) було на 12 літрів. У ньому поміщається п’ять дюжин яєць, тобто 60 штук. А пригадай у «Енеїді»: Латин по царському звичаю Енею дари одрядив: Лубенського шмат короваю, Корито Опішнянських слив, Горіхів Київських смажених, Полтавських пундиків пряжених І гусячих п’ять кіп яєць (Іван Котляревський, I, 1952, 174).
– Ага, копа – 60 штук, 5 дюжин. Еней отримав 300 яєць!? Як я це забула!
– Ти, може, й забула, а радянці – ні. Півкопи – 30 штук яєць і понині містить лоток. П’ять дюжин снопів – 60 штук, це копа (копиця), а 30 снопів — «полу́кіпок».
– Слухай, а скільки ж дід заплатив за козу-дерезу? Вона ж за три копи куплена?
– А це вже інша історія…
