30 січня 1765 року на околицях Мукачева біля князівського замку Кукольників (у той час – Угорщина під протекторатом Габсбургів) народився громадянин Свяченої Римської імперії Василь (Войцех) Григорович Кукольник за походженням – русин (карпаторос), греко-католик. Рід шляхтича Василя Григоровича був із села Кукільники (Червона Русь).
Спочатку було навчання у дяків церковно-приходських шкіл, потім – Львівська богословська семінарія (закінчив у 1787 р.) та Віденський університет (1790). У Відні Василь учився разом із другом усього життя – Іваном Орлаєм. За науками Василь завжди був першим, а Іван – другим; за капостями – Іван – перший, Василь – останній.
Після його закінчення працював професором у місцевому королівському ліцеї (колишня Замойська академія), викладав латиною фізику, природничу історію, агрономію. Був удостоєний ступеня доктора вільних мистецтв, філософії та права. Очолював кафедру природничих наук. Підготував свою першу працю «Економічна справа». Мав Кукольник маєток поблизу Замостя, де вільний час віддавав сільському господарству, вивченню польської та іноземної літератури з економіки, сільського господарства. У Замості він читав лекції з питань сільського господарства. У 1791 році Василь Кукольник видав курс власних лекцій з сільського господарства «Сутність науки сільськогосподарської» – перший польський підручник у галузі сільського господарства.
27-річним Василь одружився з гордовитою красунею полькою Софією Миколаївною, уродженою Пилянкевич. 24-го червня 1795 р. у молодят знайшовся первісток — Павло Васильович Кукольник (1795–1884), а потім у Замості родина збільшилася на трьох синів і донечку Марію.
У 1795-96 рр. Кукольник здійснив поїздку до Німеччині, Чехії та Австрії, відвідав зразкові господарства, ознайомився зі станом агрономічної науки. Узагальнені підсумки подорожі опублікував у Замості у 1798 р. у підручнику «Звід правил економічних згідно з давніми і сучасним економістам, складений для учнівської молоді».
У 1803 р. доктор медицини Іван Орлай запросив друга В. Кукольника разом із М.Балудянським і П.Лодієм на службу до Росії. Наступного року Василь Кукольник із родиною переселився до Петербурга. Був професором Головного Педагогічного Інституту, в якому читав лекції з хімії, фізики, сільського господарства, римського права. Він володів італійською, латиною, німецькою, польською, французькою мовами. Спочатку Кукольник викладав слов’янською мовою (суміш української, німецької, латини, діалектів). За рік Василь Кукольник вивчив російську і викладав нею, додаючи власні слова для назви понять, предметів.
Уже в кінці року був призначений директором інституту. Водночас упродовж 1805–16 рр. читав римське право у Вищому училищі правознавства; викладав також у 1-й Петербурзькій гімназії та на різноманітних курсах.
У 1809 р. у Кукольників народився найменший син Нестор (1809–1868). За бажанням дружини Кукольников звернувся до царя з проханням бути хрещеним батьком.
У 1813–17 рр. Василь Григорович був придворним викладачем римського та цивільного російського права і польської мови у великих князів Миколи та Михайла Павловичів, за що Імператор 29 квітня 1819 р. пожалували невеликий маєток у Віленській губернії (довгострокова оренда).
Дружина з синами щоліта проводили в маєтку біля Вільнюсу багато вільного часу. У 1819 році Василь Григорович брав участь у перетворенні «Головного педагогічного інституту» на «Петербурзький університет», був призначений на кафедру позитивних прав цього закладу.
Кукольник прийняв пропозицію стати першим директором новостворюваної Гімназії вищих наук князя Безбородька в м. Ніжин і переїхав в Україну. Офіційно гімназія була відкрита у вересні 1820 року (однак, за деякими даними, на посаду її директора В. Кукольник був призначений ще у 1818–1819). Василь Григорович викладав у гімназії майже всі предмети, передбачені навчальним планом. У Ніжинському ліцеї навчалися М. В. Гоголь-Яновський, юрист і педагог П. Г. Редкин, письменник Євген Гребінка, Н. В. Кукольник.
Невдовзі Василь Григорович впав у стан глибокої депресії. 18 лютого 1821 р. у Кукольника потьмарився розум; він викинувся з вікна і розбився. Так загинув 56- річний учений-енциклопедист, доктор вільних мистецтв, філософії та права Кукольник Василь Григорович. Батько Павла, Платона та Нестора Кукольників.
Залишити відповідь