14 серпня 1937 р. московськими окупантами була знищена визначна пам’ятка княжих часів — Михайлівський Золотоверхий собор у Києві, заснований у 1108-1113 р. онуком Ярослава Мудрого — київським князем Святополком Ізяславовичем.
Єдиний учений, хто відмовився підписати акт на знесення Михайлівського Золотоверхого монастиря (1934) — Микола Макаренко, якого за це було репресовано й знищено. 
На захист собору офіційно виступив мистецтвознавець Федір Ернст, за що потрапив на Біломорканал, згодом знищений.
Перед знищенням собору з нього були зняти фрески, мозаїки та рельєфи, що мали непересічну художню вартість. Більшість було вивезено до музеїв Москви (мозаїка «Дмитро Солунський» в Третьяковській галереї), Ленінграда (верхня частина фрескової постаті Самуїла —у Російському музеї в Санкт-Петербурзі), Новгорода, інших міст Росії.
Мозаїчну композицію «Євхаристія» було перенесено до Софійського собору. 
На світлинах: Михайлівський собор напередодні знищення (початок 1930-х р.) та руїни собору після вибуху 14 серпня 1937 р. ХІІ ст. Михайлівський Золотоверхий собор
