22 травня 1951 р. в Києві народився Сергій Іванов. Інтелігент, за плечима якого не один диплом: дід – академік; батько партійний функціонер, поет Петро Іванов; мати – хімік, викладач вишу. Сергій ріс вундеркіндом: англійська мова, музика, карате. За кермо «Волги» сів, щойно нога дотяглася до педалі. Веселий дотепник, душа компанії.
Йому посміхалося успішне майбуття: мама готувала місце в університеті; татусь дбав про кар’єру дипломата, а він закінчив 92-у школу ім І.Франка та подався до Театрального інституту імені Карпенка-Карого. Симпатична журбинка, розумні карі очі полонили членів комісії. Костянтин Степанков згадував: « Стрункий, сухорлявий, спортивний, пластичний, оригінальної зовнішності, з виразним рухливим обличчям, Сергій одразу привернув мою увагу.» Дебютував третьокурсник роллю юного Павла Тичини у стрічці «Родина Коцюбинських». Потім зіграв сільського міліціонера в комедії «Зозуля з дипломом».
У 21 рік він став Коником («Кузнєчіком») у Леоніда Бикова. Отримав роль через нахабство… Вони зустрілися на прохідній кіностудії і Биков запропонував почитати сценарій.
– Я вже прочитав. Буду грати, – відповів Сергій.
– Кого? – здивувався Леонід.
– Коника!
Коника! якого Биков писав для себе із себе? Так Іванов став Коником.
Фільм «В бій ідуть лише старі» зробив молодого актора знаменитим на всю країну.
У 1972 році Сергій Іванов закінчив інститут, став актором Київської кіностудії імені А. Довженко, багато знімався в кіно. Однією з кращих робіт актора стала роль Ларіосика в драмі Володимира Басова «Дні Турбіних».
У 1991 році поставив фільм «Медовий місяць», організував і очолив студію «Панорама», вів на телебаченні цикл передач «Наші за кордоном», започаткував проект — серіал про замки України. Пробував писати вірші.
15 січня 2000 р. у Києві гострий інфаркт міокарда обірвав життя 48-річного актора Сергія Іванова.
Окончен дней медленный ряд,
Скорбим над тишиною стоя…
Кинематографа солдат
Ушёл в бессмертие с поля боя
(Дмитро Миргородський).
Упокоївся Сергій Іванов біля могили Леоніда Бикова.
