UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Видатні люди » Михайло Орест

Михайло Орест

Є мислі ароматні, наче квіти,
І аромати є ментальні…- писав поет лісу Михайло Орест.
27 листопада 1901 р. у Зіньках на Полтавщині народився Михайло Зеров. Батько – селянський син Костянтин Іраклійович Зеров закінчив Глухівський учительський інститут, учителював, колезький радник.
Його дружина Марія Яківна Яресько – з роду вільних козаків, які ніколи не були в кріпацтві. На хуторі Яреськи мали домашній театр.
Костянтин і Марія мали одинадцятеро дітей, кожен мав і голос, і слух. Четверо померли маленькими, семеро досягли дорослого віку, усі отримали вищу освіту; два біологи і два філологи.
Найстарший – Микола Зеров народився 1890-го, філолог, поет, перекладач із 8 мов. Розстріляний у ГУЛАГу 1937 року.
Дмитро – 1895-го року, біолог. У роки «репресансу» щоночі чекав «чорного ворона»; Дмитро прожив 1976 років, створив українську школу ботаніків-систематиків та флористів.
1899 року народився Костянтин, також учений-біолог. Був старшим науковим співробітником в Інституті гідробіології АН УРСР, читав спецкурси у вищих наукових закладах.
Михайло народився 1901-го, філолог, поет, перекладач із 11 мов.
Георгій, інженер, знавець кількох мов, через сухоти помер у 48 років.
Доньки Олена і Валерія. Олена – лікар. Валерія – провізор.
Михайло Костьович Зеров (псевдо Орест) закінчив Київський інститут народної освіти і працював учителем у різних містах. Від 1924 жив у Києві, учителював і віршував (за словами автобіографії, «творив келійно» – «в атмосфері цілковитої ізольованості від навколишнього світу»), і ховав свої поезії від стороннього ока. За радянського режиму був двічі арештований, репресований, відбув чотири роки ув’язнення у концтаборах, але про це тільки два рядочки в листі до друга Дмитра Нитченка з Німеччини в Австралію. «Мій арешт улітку 1929 року і дев’ятимісячне перебування в тюрмі (…) По звільненні з Лук’янівки…». За час арешту скромного мовчазного самітника молода дружина покинула.
«На момент мого другого арешту в червні 1938 р» було все: шантаж, залякування, спроба самогубства. Перед війною термін ув’язнення збіг. У 1941 р. Київ-Вінниця-Львів. У місті Лева Святослав Гординський поселив Зерова у себе. Орест жив у кімнаті, де перед ним мешкав ще один письменник із великої України – Аркадій Любченко. Орест цілі дні не виходив з кімнати, багато палив, пив чай (спиртного на дух не переносив). Він мав феноменальну пам’ять, видобував з пам’яті знищені більшовиками поезії брата і свої, переносив їх на папір, а також поглинав одну за одною сотні книжок.
1944-го Михайло тікав від «визволителів» через темну «інтимну тишу» лісів:
Чи я побачу знов тебе, отчИнний краю?
Непевність, самота і болі тлять мене.
Коротшає мій вік, без радості зникає
Безлюбим маревом буття моє мутне!
Потрапив до червоних партизан-мародерів, які в нього стріляли.
Нарешті Аусбург, табори біженців. Зеров не виїхав за океан, жив у Німеччині самотньо та бідно. Нікому не кланявся, не канючив копійку на дрюк. Першу збірку видав у 43 роки власним коштом. Був одним із засновників українського вільного університету в Мюнхені.
На 62-му році Михайло Орест тихо пішов за межу.

Лис 25, 2017Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Андрій РачинськийКатерина Осмяловська
You Might Also Like
 
Король джазу із Запоріжжя
 
Наші символи

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image5 years ago Видатні люди657
Недавні записи
  • Валентина Попелюх Стус
  • Дмитро Сигаревич
  • Самотня сосна
  • Фронтовий алфавіт
  • Многогрішний чи Ігнатович?
Позначки
поетписьменникЗапоріжжякозацтвочервоний терорхудожникживописецьХарківБогдан ХмельницькийгетьманТарас ШевченкоперекладачакторскульпторСергій КорольовІван АйвазовськийКапністІван ФранкоголодоморВійсько ЗапорозькеВовкОлексій ПеровськийЛенінКирил РозумовськийОлександр РубецьІван ШишкінІван КотляревськийкомпозиторПавло ПолуботокІван БогунАполлон СкальковськийОлег ОльжичАрсен ТарковськийВолодимир КороленкоЯків ШахЄвген КравченкоПетро Конашевич-СагайдачнийконструкторАнатолій БазилевичІгор СікорськийВіра СвадковськатерапевтлікарМикола СтражескоЕнеїда
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Ярослав до Козацький гетьман Павло Бут (Павлюк). Кумейки
  • Євгеній до Форточка чи кватирка?
  • Serhii до Лелеки своїх гнізд не забувають
  • Олександр до Наш геніальний нахаба
  • Олена Яворовська до І знову про котиків

2015-2023 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.