13 жовтня 1933 р. в українській родині у м. Білосток на Підляшші народився Михайло Іванович Яримович (англ. Michael I. Yarymovych), який зробив карколомну «космічну» кар’єру:
– один із керівників Національного космічного агентства NASA (США), (очолював проекти створення орбітальних станцій для міжпланетних польотів);
– президент міжнародної академії астронавтики (1966);
– голова науково — дослідницького підрозділу НАТО (з 1996 р.);
– висадка “Аполлона” на Місяць, “Шатл”;
– головний технічний дорадник головнокомандувача військово-повітряних сил США.
Жили Яримовичі в селі Метенів Зборівського району на Тернопільщині, у Тернополі будинок Яремовичів був на вулиці Микулинецькій, на вул. князя Острозького жила Маня, рідна сестра Михайла.
Разом із батьками 11-річний хлопець переїхав до США, там здобув фахову вищу освіту: у Нью-Йоркському університеті (вивчав аеронавтичну інженерію), Колумбійському університеті (доктор філософії, інженерних наук).
26-річний Михайло Яримович розпочав інженерну кар’єру в галузі космічних систем і конструкцій.
У 1962 р. продовжив діяльність у штаб-квартирі Національного управління аеронавтики і космосу (National Aeronautics and Space Administration, NASA) уряду США як заступник директора з системної інженерії в проекті «Аполлон» (Apollo program – програма пілотованих космічних польотів NASA з метою висадки людини на Місяць).
У 1966 році Яримович був президентом Міжнародної академії астронавтики.
У 1970 р. М. Яримовича перевели в Париж (Франція) на посаду директора консультативної групи НАТО (Північноатлантичний альянс, North Atlantic Treaty Organization — NATO) з аерокосмічних досліджень та розробок.
З 1973 – головний науковий консультант при штабі Повітряних сил США, головний технічний радник головнокомандувача Військово-повітряних сил США. За президентства Рональда Рейгана Михайло Яримович став одним із активних учасників реалізації проекту SDI (Стратегічна оборонна ініціатива або «зоряні війни»).
З 1975 – асистент-адміністратор при федеральному агентстві в питаннях освоєння джерел енергії. Президент Генрі Форд доручив Михайлу Яримовичу відповідати за новостворену Агенцію дослідів і розвитку енергетики (ERDA), яка була покликана пристосувати функції Атомної енергетичної комісії для цивільних потреб і служб (сьогодні ця агенція відома під назвою Департамент енргетики).
З 1991 до 1997 рр. доктор М. Яримович був президентом Міжнародної академії космонавтики (International Academy of Astronautics, IAA), є членом Американського астронавтичного товариства (American Astronautical Society) та почесним членом Американського інституту аеронавтики та космонавтики (American Institute of Aeronautics and Astronautics).
З 1996 – голова науково-дослідного підрозділу НАТО.
Після 1991 р. Михайло Яримович співпрацював з Україною. За його участю реалізувався міжнародний проект «Морський старт» (Sea Launch), де використовувалася українська ракета «Зеніт-3SL».
Один із найвизначніших проектів інженера – Система глобального позиціонування (GPS), яка дозволяє будь-кому точно визначати свої координати у будь-якому місці Землі.
– 1999-2005 рр. — президент Міжнародної академії астронавтики, яка об’єднує понад 1000 найвидатніших науковців світу в галузі космонавтики. Михайло Яримович і нині вважається авторитетним спеціалістом-консультантом у космічній галузі зі світовим ім’ям. Один із найвизначніших проектів Михайла Яримовича – це Система глобального позиціонування (GPS), яка дозволяє будь-кому точно визначати свої координати у будь-якому місці Землі. Нині ми можемо користуватися супутниковою системою «джі-пі-ес» Михайла Яримовича.
85-річний Михайло Яримович разом зі своєю дружиною Роксоланою мешкає в м. Оспрей, Флорида. У них двоє дорослих дітей – донька Тетяна Томпсон і син Микола та четверо онуків.
