UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Видатні люди » Йосип Тимченко

Йосип Тимченко

9 січня 1894 р. на IX з’їзді дослідників природи та лікарів Російської імперії у Москві Й. Тимченко за допомогою свого апарату демонстрував зображення на екрані. Учасники з’їзду схвально сприйняли апарат Тимченка й висловили подяку винахіднику, але ніхто не подумав апарат запатентувати.
Ти́мченко Йо́сип Андрійович народився 15 квітня 1852 р. у с. Окіп на Харківщині. Селянин-кріпак закінчив церковно-приходську школу. 14-літнього Йосипа татусь відвіз в науку до Олександра Едельберга у механічні майстерні Харківського університету. Там хлопчина пропрацював сім років і заслужив репутацію справжнього майстра точної механіки.
А потім Йосип-слобожанець став одеситом: працював у Товаристві Пароплавства та Торгівлі, згодом очолив майстерню Одеського університету. Власним коштом збудував майстерню в приміщенні на Преображенській, 24, де мешкав із сім’єю. Автор автоматичних метеорологічних, фізичних і астрономічних приладів, деякі з яких неодноразово були відзначені золотими та срібними медалями на світових виставках, брав участь у створенні першої моделі автоматичної телефонної станції Фрейденберга.
Влітку 1893 р. (за два роки до відкриття братів Люм’єрів) — разом з фізиком М. Любимовим розробив скачковий механізм «слимак», який було використано для удосконалення стробоскопу. У листопаді 1893 р. в одеському готелі «Франція» (на розі вул. Дерибасівської та Колодязного провулку) відбулася публічна демонстрація фільмів, знятих «кінескопом» на Одеському іподромі: «Вершник» і «Метальник списа».
9 січня 1894 р. на IX з’їзді дослідників природи та лікарів Російської імперії у Москві Й. Тимченко за допомогою свого апарату демонстрував зображення на екрані. Учасники з’їзду схвально сприйняли апарат Тимченка й висловили подяку винахіднику, але ніхто не подумав апарат запатентувати. «Кінескоп» Й.Тимченка досі зберігається в запасниках Політехнічного музею в Москві. Йосип Андрійович був настільки захопленим своїми справами в майстерні Одеського університету, що мало звертав уваги на «другорядний» винахід. Він розробляв устаткування для лабораторій, обсерваторії університету, сконструював автоматичну телефонну станцію, хірургічні інструменти для операцій на очах.
40 років роботи в університеті – і злидні в кінці життя. Колишній кріпак звернувся до радянського уряду з проханням повернути йому власний дім і майстерню, та робітничо-селянська влада відмовила «буржуєві».
20 травня 1924 р. у бідності упокоївся 72-річний український механік-винахідник, першовідкривач кіно Ти́мченко Йо́сип Андрійович.
Юрій Чернявський на основі документальних матеріалів написав сценарій кінострічки “Стук входящего”, де змалював українського патріота Йосипа Тимченка.

Січ 9, 2017Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Отакої...Михайлина Коцюбинська
You Might Also Like
 
Не на часі?
 
Ромен-трава

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image6 years ago Видатні люди3,118
Недавні записи
  • Фронтовий алфавіт
  • Многогрішний чи Ігнатович?
  • Символ мандрівника-українця на чужій землі
  • Федір Яхимович
  • Микола Плав’юк
Позначки
поетписьменникЗапоріжжякозацтвочервоний терорхудожникживописецьХарківБогдан ХмельницькийгетьманТарас ШевченкоперекладачакторскульпторСергій КорольовІван АйвазовськийКапністІван ФранкоголодоморВійсько ЗапорозькеВовкОлексій ПеровськийЛенінКирил РозумовськийОлександр РубецьІван ШишкінІван КотляревськийкомпозиторПавло ПолуботокІван БогунАполлон СкальковськийОлег ОльжичАрсен ТарковськийВолодимир КороленкоЯків ШахЄвген КравченкоПетро Конашевич-СагайдачнийконструкторАнатолій БазилевичІгор СікорськийВіра СвадковськатерапевтлікарМикола СтражескоЕнеїда
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Євгеній до Форточка чи кватирка?
  • Serhii до Лелеки своїх гнізд не забувають
  • Олександр до Наш геніальний нахаба
  • Олена Яворовська до І знову про котиків
  • Ганна Черкаська до Олександр Поль. Слава вітчизни не для продажу

2015-2023 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.