19 листопада 1643 р. лексикограф Іван Ужевич (написав своє ім’я — Іωаннъ Ужевичъ Словянинъ; у списку студентів Краківського університету — Ioannes Petri Uzewicz), випускник Сорбонни, уклав «Граматику словенську», граматику української літературної мови написав латиною. Мовознавець Іва́н Петро́вич Уже́вич (блр. Іван Ужэвіч, пол. Jan Użewicz; написав своє ім’я — Іωаннъ Ужевичъ Словянинъ, Ioannes Usevicius Sclavonus, Ioannes Ugevicius Sclavonus, Jan Użewic; Ioannes Petri Uzewicz).
Українець із берегів річки Уж… Правда, яку саме, адже є іскоростенська річка Уж (Житомирська область) і ужгородська річка Уж, що є притокою ріки Бодрог (басейн Тиси) у Закарпатській області, не знаємо. Як майже нічого не знаємо й про самого Ужевича. Іван, син Петра, Ужевич після закінчення навчання у Віленській братській школі 28 жовтня 1637 р. був зарахований студентом до Краківського університету. Після чотирьох років навчання І. Ужевича у Кракові, продовжив здобувати освіту на богословському факультеті Паризької Сорбонни. Є припущення, що потім деякий час працював на цьому факультеті. Був високоосвіченою людиною, вільно володів староукраїнською, старослов’янською (різних ізводів), польською, латиною, був знайомий із французькою, староєврейською (гебрайською), чеською та хорватською мовами.
І. Ужевич написав для іноземців-неслов’ян латиною (ілюстративний матеріал подано староукраїнською мовою) граматику книжної української мови середини XVII ст. Вона дійшла до нашого часу в двох чистових рукописних варіантах 1643 і 1645 рр.; обидва зберігаються у Франції.
У Відділі рукописів Національної бібліотеки в Парижі під № 3876 зберігається рукопис-автограф «Граматыка словенскаıа написана прє [з] Ї’ώ’анна Ужє́вича СловАни́на; Слáвноѝ Акадємїѝ Пари[з]скоѝ в Тєωлогїѝ Студєнта в Пари́жү», позначений 1643 р.
У міській бібліотеці м. Арраса, на півночі Франції, теж є автограф, але позначений 1645 р. під подібною ж назвою: «Грамматыка словєнская зложє́на и напи́сана трүдомъ и прилєжáніє[м] Іωанна Ужє́вича словıани́на».
