UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Видатні люди » Cоня Делоне

Cоня Делоне

А ви знаєте, що наша Сарочка з Одеси – офіцер найвищої нагороди Франції – Ордену Почесного легіону?
Соня Делоне, Терк-Делоне (справжнє ім’я Сара Еліївна (Іллівна) Штерн), народилася 14 листопада 1885 р., у м. Одесі, хоч інколи подається м. Градизьк на Полтавщині, бо один час батько працював там управителем метизного заводу. Її батько Еліас (Еля) Штерн звільнений у запас і мати одеситка Ханна Тевелівна Штерн (Терк), про що зроблено запис № 117 у книзі записів одеського равінату. Перші п’ять років дитинства асоціювалися з яскравими фарбами України, вони жили в художниці завжди. ditinstvo
Батько її рано помер і дівчинку забрав на виховання бездітний дядько по материній лінії, успішний адвокат у Санкт-Петербурзі, Генріх Тимофійович (Геніх Товійович) Терк та його дружина Анна, дочка відомого банкіра Зака. Сарі добре велося в цій родині, її навіть хотіли удочерити, але мати не дала дозволу. Пізніше Сара Штерн узяла псевдонім Соня Терк. Дивно, але Соня жила за адресою: пров. Босков, 12, де пізніше жив Вовочка Путін. Родина часто мандрувала Європою, тому Сара побувала у найкращих музеях.
Шкільний учитель малювання помітив здібності дівчинки, займався з нею і порадив продовжити навчання. %d0%b3%d1%96%d1%80%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b8%d0%b9-%d0%bf%d0%b5%d0%b9%d0%b7%d0%b0%d0%b6-1904 “Гірський пейзаж” 1904 р. %d1%81%d0%ba%d0%b5%d0%bb%d1%8f-%d0%bf%d0%b5%d1%80%d0%b5%d0%b4-%d0%bc%d0%be%d1%80%d0%b5%d0%bc-1904 “Скеля перед морем”. 1904 р.
Вісімнадцятирічною Соня Терк здобувала освіту у Художній Академії Карлсруе. Через п’ять років вона вийшла заміж за немолодого багатого німецького колекціонера Вільгельма Уде. Їхнє пишне вінчання відбувалося в Лондоні. Це був шлюб із розрахунку: нареченій потрібний був статус заміжньої пані, щоб позбутися опікунства батьків; молодий бажав вважатися гетеросексуалом, відвести розмови про свої збочення (правда, його партнер був присутнім на весіллі).
Соня ж була щаслива: віднині вона буде постійно жити в Парижі. У домі свого чоловіка на другому році подружнього життя вона познайомилася з художником Робером Делоне. robert_delaunay_selbstportrat_1905-1906
Молоді люди, однолітки, художники покохалися, зачали дитятко, тому тихенько оформили розлучення та другий шлюб. До речі, з паном Уде вони підтримували дружні стосунки, він часто купував картини Робера та Соні.
Шиючи ковдру для новонародженого сина Шарля, художниця використала різнокольорові клаптики тканин, і зважилися шити одяг з тканинним колажем. Син-одинак Соні та Робера Шарль Делоне (1911—1988) став музичним оглядачем, фанатом та істориком джазу.
Соня та Робер Делоне розробили абсолютно новий стиль живопису — симультанізм (або орфізм, як назвав його Гійом Аполлінер). Живописною мовою концентричних «сонячних кіл» цей стиль висловлював динаміку руху, тонкості кольорових звучань. У цьому стилі Соня творила «Сукні-вірші». У 1914—1920 рр. родина провела в Іспанії та Португалії, там Соня Делоне познайомилася з Дягилевим, оформляла декорації для балету «Клеопатра» на музику А.Аренського.
%d0%be%d1%80%d1%84%d0%b5%d1%97%d0%b7%d0%bc-%d1%81%d0%be%d0%bd%d1%96У 1920 р в Парижі Соня відкрила модне ательє. У 1925 вона брала участь у Міжнародній виставці декоративного мистецтва разом із Олександрою Екстер. Соня стала відомим майстром ар-деко, її знахідки широко використовувалися в дизайні, кераміці, сценографії, рекламі. Соня і Робер брали участь в оформленні Паризької Всесвітньої виставки 1937 р., для якої створили панно розміром у 235 кв. м. Робота була відзначена золотою медаллю. В 1939 р. вона заснувала салон під назвою Realites Nouvelles («Нові реалії»), що існує й нині.
Під час війни у 1941 р. Робер Делоне помер від раку. Соня залишилась до кінця життя вдовою. Вона продовжила працювати над спільними проектами, видала теоретичні праці чоловіка, написала спогади.
Соня стала першою жінкою, за життя якої відбулася ретроспективна персональна виставка в Луврі (1964 р.).
У 1968 р. Соня розробила костюми та декорації для «Danses Concortantes» Стравінського.
У 1975-му, дев`яностолітньою гранд-дамою, стала офіцером Ордена Почесного легіону. Останній приятель Соні Жак Дамас записав її спогади .
Соня Делоне померла 5 грудня 1979 року в Парижі; прожила успішне, довге 94-річне життя. В Україні її робіт немає.

Лис 14, 2016Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Іван СоколовВадим Делоне
You Might Also Like
 
Космонавт Валентин Бондаренко
 
1 лютого 2000

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image6 years ago Видатні люди1,033
Недавні записи
  • Культурне перемир’я?
  • Тарас Шевченко, як символ спротиву та боротьби
  • Ой під вишнею
  • Полянівський мир
  • Арго? Феня!
Позначки
поетписьменникЗапоріжжякозацтвочервоний терорхудожникживописецьТарас ШевченкогетьманХарківБогдан ХмельницькийКапністскульпторСергій КорольовакторІван АйвазовськийперекладачІван КотляревськийголодоморОлег ОльжичІван ФранкоОлександр РубецьОлексій ПеровськийВійсько ЗапорозькеАполлон СкальковськийПавло ПолуботокЛенінкомпозиторІван БогунКирил РозумовськийВовкІван ШишкінЛевко РевуцькийМихайло ЇжакевичРомоданБахматський шляхОлександр КістяківськийОлександра БілозерськалікартерапевтПетро Конашевич-СагайдачнийГригорій ТарновськийЮрій ШухевичРомоданівський шляхОлександр Бородін
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Ганна Черкаська до Міжнародна відзнака від Всеукраїнського фонду імені Тараса Шевченка.
  • Сергій до Міжнародна відзнака від Всеукраїнського фонду імені Тараса Шевченка.
  • Ганна Черкаська до Богдан-Ігор Антонич
  • Nadiya до Богдан-Ігор Антонич
  • Ганна Черкаська до І знову про котиків

2015-2023 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.