UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
  • Форуми
    • Вільна дискусія
    • Українська література
    • Українці й закордон
    • Музика, кіно, театр, художнє мистецтво
Головна » Регістрація » Видатні люди » Ілля Шраг

Ілля Шраг

250px-shrag_ilya_lyudvigovuch2
23 серпня 1847 р. у містечку Седнів на Чернігівщині народився Ілля Шраг – магістр права, найкращий юрист України свого часу. Його батько Людвіг Шраг, «захожалий німець», виходець із Саксонії, університетський доктор медицини, у Дрездені був запрошений Іллею Лизогубом приїхати до Седніва хоч би «на три роки». Шраг погодився і приїхав разом із Лизогубами. Йому подарували будинок (поряд була майстерня, у якій працював Тарас Шевченко), садибу та сад.
Невдовзі лікар одружився з місцевою дівчиною з родини дрібнопомісних дворян Колодкевичів-Писаренків. Молоді люди облаштували будинок, як віночок, ушляхетнили садочок. І залунав у домі німецько-український суржик.
Сина-одинака батьки назвали на честь хрещеного Лизогуба – Іллею. Син хрещеного Дмитро Лизогуб та двоюрідний брат Микола Колодкевич були друзями дитинства Іллі Шрага, жили на одному подвір’ї. «… Лизогуби мали українські симпатії, особливо Андрій та Василь… Взагалі, в ті часи в дідичних та попівських колах ще яскраво відбивалася українська стихія; моя хрещена мати, Докія Петрівна Лизогубиха, …завжди уживала тільки української мови і іншої не знала; теща мого дядька…, попадя Крупицька, так само розмовляла тільки українською мовою; а вже син Крупицької, офіцер, говорив по-московськи, та ще з притиском, підкреслюючи свою «образованность». Мій дядько майже завжди вживав української мови, а коли вважав за потрібне звертатися до московської, то немилосердно її калічив», — такі спогади залишив Ілля Шраг. Одна з прекрасних рис Іллі – він був вірним друзям дитинства до кінця своїх днів.
Друзі отримали ґрунтовну домашню освіту: спочатку дітей вчила Софія Іванівна – незаміжня сестра Лизогубів, потім сам Андрій Іванович, згодом гувернер-француз.
13-річний Ілля вступив до другого класу Чернігівської гімназії. Хлопчина добре вчився, але був правдолюбом, тому й не довчився. Коли інспектор спробував завести поміж учнів своїх «шпигунів-сексотів», Ілля запротестував. Після звільнення з гімназії «бунтар» складав іспити екстерном. 1865 р. переїхав до Петербурга, де навчався на медичному, а згодом юридичному факультетах столичного університету. Студентом юридичного факультету Шраг став одним із «зачинщиків» відомого виступу 1869 р. «Університетський суд» ухвалив виключити юнака з вишу, позбавити права вступу до будь-якого вищого закладу в Росії, вислати на «бАтьківщину» під нагляд поліції.
Не дають учитися, треба одружитися! Ілля був високий (2 метри), кремезний, з довгими вусами, з великими глибокими сірими очима, мав колосальний теплий бас. Він заворожував жінок і сам закохувався з першого погляду. 22-річний Шраг мав романтичне кохання й через два місяці, 4 червня 1869-му «вступив у законний шлюб із смоленською міщанкою дівицею Євдокією Захаровою дочкою Козловського». Без жодної матеріальної підтримки (батько на той час уже помер) почали життя. Ілля Шраг влаштувався на низькооплачувану роботу помічника діловода в Чернігівській губернській земській управі. У цей же час він познайомився з О.Кониським, правознавцем О.Кістяківським, істориком В.Антоновичем. Друзі допомогли добитися дозволу скласти екзамени за курс юридичного факультету екстерном. Олександр Кістяківський після успішного захисту дипломної роботи запропонував І.Шрагу залишитися в університеті на кафедрі для наукової роботи. Ілля Людвігович подякував професору за високу довіру та повернувся до Чернігова.
Адвокат Шраг набув слави професіонала. Він мужньо захищав всіх, хто звертався: допомагав О.Кониському, М.Лисенку, графу Г.Милорадовичу, І.Нечую-Левицькому, вдові М.Драгоманова Людмилі Михайлівні. У 1911 р. адвокат виступив захисником С.Русової, яка за статтю про потребу в заснуванні українських шкіл, вміщену в журналі “Світло”, була звинувачена “в підбурюванні однієї нації проти іншої”. Софію Федорівну було виправдано.
На дозвіллі багато й охоче читав; вів жваве листування українською, російською, польською, французькою.
Ілля Шраг був унікальним другом: зберігав дитячу дружбу, дружив із Шурочкою Куліш, Михайлом Коцюбинським. 20-го липня (ст. стиль) був день Іллі, цього дня завжди приїздив Коцюбинський до Седніва. Пізніше Шраг відвідував Коцюбинського у київській лікарні.
1883 р. до Седнева приїздила трупа Кропивницького; приїздили: Заньковецька, Грінченки, Русови, О. Кістяківський, М. Коцюбинський, В. Самійленко.
Так тихо, спокійно, бездітно подружжя прожило 20 років. 1889 рр. Євдокія Шраг померла.
І знову романтична пригода! Єлизавета Ісаківна Мачерет (по чоловікові Віхман) хрещена єврейка, вдова, мати трьох дітей: синів-підлітків і дочки 3-4 років полонила 42-річного адвоката. Ілля не порадився з матір’ю і одружився. Обкидався дітьми: троє пасербів і троє своїх: двоє синів і дочка.
17 жовтня 1905 р. у Петербурзі створено Державну Думу. Цар підписав маніфест “Про удосконалення державного порядку”, що обіцяв громадянські свободи слова, друку, особистості, сумління, зборів та спілок, скликання законодавчої Думи. У Думі діяла українська фракція, яку очолив Ілля Шраг. Ілля Шраг заснував у Думі клуб українських депутатів, до якого увійшли не тільки етнічні українці. За підписання Виборзької відозви він мусив відбути 3-місячне тюремне ув’язнення.
І знову – додому. Іллю Людвіговича обрали мировим суддею, головою Чернігівського суду. 1907 року Шраг заснував “Просвіту” у Чернігові, головою якої став Михайло Коцюбинський;
У 1908 році, разом з Євгеном Чикаленком брав активну участь у створенні Товариства українських поступовців (ТУП), став заступником голови цієї організації.
Робота, активна діяльність забирали здоров’я: набрякали ноги, склероз, серце, два інсульти: «тепер горілки не п’ю, тільки бессарабське вино», – писав Шраг.
У квітні 1917 року на Всеукраїнському національному конгресі обраний членом Української Центральної Ради, в якій входив до складу комісії з розробки проекту статуту автономії України. Ілля Людвигович був найстарішим членом Центральної Ради, а наймолодшим був його молодший син Микола.
За часів УНР йому запропонували посаду прем’єр-міністра, але він не зміг обійняти її через стан здоров’я. І цю посаду обійняв інший седневець – Федір Лизогуб.
Улітку 1918 р. Д. Дорошенко запропонував І. Шрагу від імені гетьмана посаду прем’єр-міністра в новому складі гетьманського уряду. Ілля Людвигович ніколи за 71 рік життя нікому не відмовляв, стояв заскочений. А дружина категорично заявила, що пропонувати чоловікові прем’єрство — це «значить вести його на неминучу і скору загибель».
А скоро заявилися й червоні «брати» арештувати І. Шрага, але не змогли: у хворого була агонія. Ілля Шраг помер 11 квітня 1919 р. у Чернігові, перебуваючи під домашнім арештом у більшовиків.

Жов 17, 2016Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Яків МарковичМарія Сокіл
You Might Also Like
 
Майя Дерен
 
Микола Аркас-третій
Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image5 years ago Видатні люди1,489
Недавні записи
  • Липучка
  • Василь Наріжний
  • Вічна загадка любові
  • Рідні бур’яни ( мишій, пирій)
  • Московський цар на колінах
Позначки
поетписьменникчервоний терорживописецькозацтвоЗапоріжжяХарківБогдан ХмельницькийхудожникТарас ШевченкоІван АйвазовськийскульпторАполлон СкальковськийОлег ОльжичПавло ПолуботокСергій КорольовКирил РозумовськийОлексій ПеровськийгетьманперекладачІван ФранкоІван КотляревськийОлександр РубецьВолодимир ЩербаненкоОлексій ГанзенМикола Костянтинович ХолоднийЕммануїл МагдесіанГригорій СвітлицькийВолодимир СікевичкінооператорВолодимир КороленкоАльфред ФедецькийВолодимир КабачокСтаніслав МрозовицькийбандуристголодоморВасиль СедлярМихайло БойчукІван ПадалкоВасиль ЗавойкоСофія Налепинська-БойчукфотографНестор МорозенкоАнатолій ЛупинісВіктор Баранов
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Київська консерваторія хоче залишити в назві ім'я Чайковського - Український інформаційний центр до Чайковський і Україна
  • Ганна Черкаська до Без Базилевича немає «Енеїди»
  • Людмила до Без Базилевича немає «Енеїди»
  • Ганна Черкаська до Юрій Шевельов
  • Ганна Черкаська до Кондова еліта
Сторінки
  • Нагадати пароль
  • Регістрація
  • Українська історія
2015 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.