UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
  • Форуми
    • Вільна дискусія
    • Українська література
    • Українці й закордон
    • Музика, кіно, театр, художнє мистецтво
Головна » Регістрація » Видатні люди » Гаврило Айвазовський

Гаврило Айвазовський

З діда-прадіда рід Гайвазянів жив на Галичині, а на початку ХІХ ст. переселився до Феодосії (Таврійської губернії). Купець, староста феодосійського ринку Кайтана та майстерна вишивальниця Ріпсиме Гайвазовська мали четверо дітей: дочку та трьох синів. Старший Григорій, колезький асесор, капітан Феодосійського карантинного порту. Середній – Гаврило, Гавриїл (Габріел) Айвазовський, ерудит, вчений, літератор, перекладач із 15 мов народився 10 травня 1812 р. Молодший – Онік (Ованес) Айвазян (Гайвазовський), майбутній художник Іван Айвазовський, народився 29 липня 1817 р.
Габріел був охрещений в вірмено-григоріанській церкві Св. Георгія в Феодосії; здобував освіту в парафіяльній школі та повітовому училищі в рідному місті. Коли Габріелю виповнилося 13 років, батьки віддали його на навчання до вірмено-католицького абаса Мінаса Медиція (Медичі), який належав до чернечого ордену мехітаристів, мешкав у Карасубазарі та був відомим педагогом. Він пообіцяв батькові Гаврила, що відправить хлопця на навчання до Венеції.
З 14 років Гавриїл розпочав навчання у Венеції. У 18 був пострижений у ченці та зачислений до ордену мехітаристів. Займався у Венеції богословськими науками, вивченням давніх і нових мов. Під час перебування в монастирі вивчив 15 мов: арабську, грецьку, іврит, латинську, перську, санскрит, турецьку, а також досконало володів давньою вірменською мовою. З нових європейських мов володів англійською, іспанською, італійською, німецькою, французькою. Російською писав, але не володів досконало розмовним варіантом. Рівних Айвазовському знавців мов тоді не було.
У 22 роки Габріел став архімандритом і у Венеції почав свою діяльність викладача. Там же він почав видавати свій перший науковий журнал, що виходить і сьогодні.
У 1837-1849 рр. – викладав у академії Св. Лазаря, написав кілька літературних і наукових праць. У 1849-1855 рр. – був керівником викладання наук у вірменському «Муратівському училищі» в Парижі; ректором ліцею. У цей час у столиці Франції зустрілися Габріел та Іван: добрий, спокійний старший і бурхливий, запальний молодший брат. Іван умовив брата відійти від католицтва і пристати до вірмено-григоріанської церкви.
Глибока ерудиція Айвазовського, наукові праці та знання багатьох східних мов сприяли тому, що він був членом багатьох наукових товариств Європи.
На запрошення російського уряду 45-річним Г. Айвазовський повернувся до рідної Феодосії, отримав призначення архієпископа вірмено-григоріанської єпархії. Sydak Sv Illi Судак, церква Св. Іллі та фортеця Айвазовського. sydak forteza Того ж 1857-го р. вони з братом поїхали в Москву, в Лазаревське училище східних мов. Після чого надали в урядові органи готовий проект і устав майбутнього національного вірменського училища в Феодосії. На їхній проект меценат-градоначальник, промисловець Арутюн Погосович Халібян дав гроші. Училище було розраховане на 150 учнів для вірмен з усіх країн світу, і давало гімназійну освіту. Мало двоповерховий кам’яний будинок, поряд аптека та лікарня. Також Г. Айвазовський відкрив у Феодосії училище для дівчат. Крім того, Айвазовські побудували першу типографію в історії кримських вірмен, де видавалася наукова та художня література.
У аскета Габріеля Айвазовського не було сім’ї, але він не засуджував тих, хто обожнював амури. Звісно, він узяв на себе гріх Івана, коли той, батько чотирьох дівиць, отримав розлучення з Юлією від Ечміадзинського синоду і обвінчав брата з коханою Анною. Юлія Яківна почала позиватися з чоловіком, але щедрі подарунки залагодили справу. Після цього Г.Айвазовський виїхав із Феодосії.
Наступні 10 років Айвазовський проживав у своїх родичів і займався літературною та науковою працею. У цей період він створив неперевершений переклад вірменською творів Крилова.
У 1879 р. Г Айвазовський склав зі себе повноваження ректора і займався справами єпархії, проживаючи в Тифлісі (сучасне м. Тбілісі, Грузія).
Помер Г. Айвазовський 8 квітня 1879 р. Похований Гаврило Костянтинович при церкві святого Саркіса в Тифлісі.

Кві 7, 2016Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Про гріховнеФорзиція
You Might Also Like
 
Володимир Вернадський
 
Кінець Першої світової

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image6 years ago Видатні люди880
Недавні записи
  • Липучка
  • Василь Наріжний
  • Вічна загадка любові
  • Рідні бур’яни ( мишій, пирій)
  • Московський цар на колінах
Позначки
поетписьменникчервоний терорживописецькозацтвоЗапоріжжяХарківБогдан ХмельницькийхудожникТарас ШевченкоІван АйвазовськийскульпторАполлон СкальковськийОлег ОльжичПавло ПолуботокСергій КорольовКирил РозумовськийОлексій ПеровськийгетьманперекладачІван ФранкоІван КотляревськийОлександр РубецьВолодимир ЩербаненкоОлексій ГанзенМикола Костянтинович ХолоднийЕммануїл МагдесіанГригорій СвітлицькийВолодимир СікевичкінооператорВолодимир КороленкоАльфред ФедецькийВолодимир КабачокСтаніслав МрозовицькийбандуристголодоморВасиль СедлярМихайло БойчукІван ПадалкоВасиль ЗавойкоСофія Налепинська-БойчукфотографНестор МорозенкоАнатолій ЛупинісВіктор Баранов
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Київська консерваторія хоче залишити в назві ім'я Чайковського - Український інформаційний центр до Чайковський і Україна
  • Ганна Черкаська до Без Базилевича немає «Енеїди»
  • Людмила до Без Базилевича немає «Енеїди»
  • Ганна Черкаська до Юрій Шевельов
  • Ганна Черкаська до Кондова еліта
Сторінки
  • Нагадати пароль
  • Регістрація
  • Українська історія
2015 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.