Першим міністром народної освіти імперії був українець Петро Завадовський. Він народився в селі Красновичі Стародубського полку у козацькій сім’ї. Син бунчукового товариша виховувався в родині дядька по матері М. Ширая, відомого збирача українського фольклору. Навчався спочатку в єзуїтському колегіумі в Орші, продовжив навчання в Києво-Могилянській академії. Працював у Генеральній військовій канцелярії і Малоросійській колегії у графа П.Рум’янцева-Задунайського. Під час першої російсько-турецької війни Петро Завадовський отримав звання полковника.
Під час перебування в Петербурзі П.Рум’янцев-Задунайський представив розумного й красивого молодого чоловіка Катерині ІІ, яка зробила його своїм душею та тілом (статс-секретарем, генерал-майором, фаворитом). З 1780 р. Петро Завадовський — таємний радник, сенатор. У красунчикові вбачали суперника князя Потьомкіна, тому «Грицько-нечеса» постарався прибрати подалі суперника по ліжку. Дивно, але Петро плекав пристрасну любов, і не одружувався ще десять років, зберігав вірність Катерині. Завадовський побудував палац у Катеринодарі на 250 кімнат із фарфоровими кахлями, малахітовими камінами і розкішною бібліотекою, головною прикрасою була статуя Катерини в натуральну величину.
Зрештою Петро Завадовський одружився з красунею Вірою Апраксіною. Вони мали 9 дочок і 4 синів, жили у маєтку Ляличі на Чернігівщині.
У 1802 р. імператор Олександр І видав Указ про створення Міністерства освіти Російської імперії, першим міністром народної освіти був граф Завадовський. За свідченням сучасників, Петро Васильович, «українська розумна голова», був одним із найосвіченіших державних діячів, єдиним з-поміж призначених царем, хто володів латиною. Було введено безплатне навчання для всіх верств населення, скасоване лише після смерті міністра.
У 1804 р. міністр дав дозвіл відкрити Харківський університет; за його підтримкою було відкрито 1-шу Київську гімназію (1809).
Для підготовки вчителів було відкрито перший у Росії педагогічний інститут у Петербурзі. Сам міністр був доступним для відвідувачів, приймальних днів не встановлював. Усіх вислуховував прихильно і з увагою. Особливо ласкаво приймав своїх земляків з України, не поривав ніколи зв’язків із Києво-Могилянською академією.
Його син Олександр – приятель Грибоєдова, учасник «четвертної дуелі» через балерину Істоміну (24.11.1817 Шереметєв-Завадовський-Грибоєдов-Якубович).
Онука Петра Завадовського від дочки Любові, дружини кремлівського лікаря Андрія Берса, була матір’ю Софії Толстої, дружини письменника Лева Толстого.
У 1795 р. Й. Лампі старшим був написаний портрет П. Завадовського для конференц залу Петербурзької Академії мистецтв.
