UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Видатні люди » Король шампанського та мускату

Король шампанського та мускату

Князь Лев Сергійович Голіцин народився 12 (24)серпня 1845 року в замку Радзивілів. Його батько – нащадок Гедиміна, мати – фрейліна-полька Марія Єгерська. Усі шестеро дітей (троє синів і троє дочок) отримали прекрасну домашню освіту. Лев багато читав, спілкувався польською, французькою, німецькою, російською не послуговувався. Golitsyns.jpg1844
Батько передбачив синові кар’єру дипломата. Юридичну освіту та вчений ступінь бакалавра Лев Голіцин здобув у Сорбонні. Коли 17-літній князь повернувся в Росію, почав посилено вивчати російську мову, бо мусив продовжувати навчання та дипломатичну службу. Невдовзі – улюблений учень професора Микити Крилова на кафедрі римського права Московського університету. Магістр римського права продовжив навчання в Лейпцизі та Геттінгені. А для підготовки докторської дисертації поселився на дачі в селі Чулково, на березі Оки. Аби розвіяти нудьгу, Голіцин захопився археологічними розкопками, відкрив кілька стоянок кам’яної доби на березі р. Оки, став членом-кореспондентом Московського археологічного товариства. На дозвіллі відвідав сусідів, які скоро обрали його муромським Предводителем повітового дворянства замість Д.П.Засецького. Зустрів князь і красуню Надію Засецьку, дружину колишнього предводителя поміщика Д.Засецького, дочку Керченського градоначальника, генерала, князя Захарія Херхеулідзева. Шаленство кохання заставило забути про її заміжжя, її дітей… Юний князь відібрав у Засецького не тільки посаду, а й дружину; чоловік із коханцем мали сварку, що перейшла в бійку.
Її шлюб був невдалим, але законним, їхній зв’язок був вдалим, але незаконним, що поставило хрест на кар’єрі науковця і дипломата, перекреслило дорогу князеві до вищого світу. Та гордий князь відкрив для себе «Новий світ».
Голіцин із Надією жили у французькій провінції Шампань, де Лев Сергійович віддався вивченню виноробства, але частенько приїздили до її батька у «Новий Світ». Там красуні належала половина маєтку. Коли Надія Херхеулідзе познайомила Голіцина з маєтком, серце молодого князя захоплено закалатало: він закохався в цю землю…
Упродовж п’яти років тривав зв’язок коханців. Палка пристрасть змінювалася запеклими сварками, сценами небезпідставних ревнощів з боку Надії. Нарешті вони поділили дочок (кожному дісталося по дві) і тема Надії Херхеулідзе стала не актуальною. Кохання згасло, але лишилася на все життя любов до Нового Світу.
Голіцин купив у Криму біля Судака 20 га виноградників, придбав кримськотатарський аул Токлук, пізніше – ділянку землі під Феодосією в німецькій колонії Герценберг і почав шукати істину у вині. З цього часу доля Голіцина різко змінилася: князь виводив нові сорти винограду і творив нові вина. Лев Голіцин висадив виноград сортів Сапераві та Мурведер; виготовлені з них вина знайшли покупців у Криму, в Москві. Князь вважав, що найкраще виготовляти кріплені вина «Мускати», «Мадеру», «Херес». Уже в 1882 році вина його маєтків удостоїлися золотих медалей у Москві, через 4 роки – у Харкові.
За цей час відбулися зміни й у родинному житті. У 38 років Голіцин одружився з графинею М.М.Орловою-Денисовою і переїхав до Нового Світа. Молода дружина опікувалася вихованками (так тоді іменували нешлюбних дітей). Тільки у вересні 1890 року цар дав Софії та Надії прізвище Голіцини. Більше дітей у Льва Сергійовича не було.
Maria
Захоплення виноробством спочатку сам князь вважав забавкою, навіть на 25-ліття своєї діяльності зауважив: «Рівно 25 років, як я зробив перше Бордо чи першу бурду». З часом він став авторитетом серед виноробів світу. Голіцин головував у журі винних конкурсів, у Парижі його називали «королем експертів», він чарував усіх не тільки популярністю своїх предків, але й витонченою обізнаністю у виноградарстві й виноробстві. Князь міг за формою листа розпізнати сотні сортів винограду, а за смаком та запахом вина визначити не тільки сорти винограду, з яких воно виготовлено, але й регіон, у якому виріс виноград, особливості ґрунту й навіть погоду – дощовим чи сонячним було літо.
Голіцину ж не давала спокою ідея створення шампанського, яке було б не гіршим за французьке. Робота над створенням шампанського потребувала величезних коштів і праці. Голіцин купив у Європі спеціальне обладнання, пляшки, корки, витратив великі кошти на французьких спеціалістів… На цю справу пішли усі його спадкові кошти, гроші дружини та навіть Надії Засецької. У Новому Світі він заклав на витримку перші партії ігристого вина, які будуть випущені під назвою «Парадіз», «Новий Світ» і «Коронаційне».
У вересні 1888 р імператор Олександр ІІІ здійснив поїздку Кавказом і у щоденнику занотував про тривалу розмову з Голіциним. Після цього за вказівкою царя було придбано величезні маєтки «Масандра» та «Ай-Даніль». У них одразу почалася бурхлива робота: будівництво нових заводів, а в Масандрі за період з 1894-го до 1897 року біля двох найбільших секвой Криму було споруджено літню резиденцію імператора (вона збереглася, бо до 1991 року тут була урядова дача); закладка виноградників із перспективними сортами. До речі, Масандра і сьогодні використовує воду із «царського джерела». Саме на цьому заводі виготовлено єдине в світі вино, удостоєне двох кубків Гран-Прі – «Мускат білий Червоного каменя» (марочне лікерне вино, король Мускатів виготовлене з винограду, зібраного біля скелі Червоний камінь). Про це вино англійський експерт доктор Тейчер сказав: «Панове! Вино настільки високої якості нешанобливо пити сидячи».
Зрештою цар запросив Голіцина завідувати виноробством у Лівадії, в Криму, на Кавказі. Упродовж 7 років Лев Голіцин контролював усе виноробство Росії.
Виготовлене в Україні Новосвітське шампанське Л.С.Голіцина, розливу 1899 р. під назвою «К-4», що означало «Коронаційне — 4-й тираж», було удостоєне найвищої нагороди «Гран-Прі» на закритій дегустації в Парижі 1900 року. Навіть граф Шандон, визнаний знавець шампанських вин і кращий виробник, помилково визнав новосвітський зразок за свій. Довелося тоді князю Голіцину запросити усіх присутніх у ресторан біля Ейфелевої вежі.
Peder1900 року на закритій дегустації у Франції пролунали слова голови дегустаційної комісії: «Це справжнє французьке шампанське, я впізнаю його смак». Шампанське, виготовлене в Україні, одержало найвищий бал і «Гран-Прі». Лев Голіцин удостоївся запрошення на посаду віце-голови дегустаційної комісії. Голіцин досяг вершин майстерності, витратив на створення науки й практики російського виноробства три фамільних багатства. Мету його життя було досягнуто — він став вищим за всіх! Далі — не цікаво!
Коли померла Марія, князь втратив смак життя. Голіцин звернувся до царя з проханням прийняти в дарунок винні заводи Нового Світу, з тим, щоб імператор здійснив мрію князя: створив академію виноробства в Новому Світі.
Останні роки життя Лев Голіцин провів у відносній бідності та хворобах. 26 грудня 1915 р., у віці 70 років, князь Лев Голіцин помер у Феодосії від крупозного запалення легенів. Поховали творця українського шампанського у склепі Парадиз (рай) у Новому Світі, поряд із Марією. Єдиний пам’ятник Голіцину в Масандрі, це погруддя із написом: “Князю – вдячна Масандра”.

Гру 26, 2015Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Святослав ІІНісенітниця
You Might Also Like
 
6 серпня 1914 р.
 
Хома без ума
Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image9 years ago Видатні люди4,407
Недавні записи
  • Братчики
  • Іван та Андрій Дудровичі
  • Атей
  • В’ячеслав Хурсенко
  • Юзеф Ельснер
Позначки
поетписьменникхудожникЗапоріжжяживописецькозацтвочервоний терордисидентперекладачТарас ШевченкокозакиграфіккомпозиторгетьманскульпторОУНісторикакторпейзажистбієналеХарківБогдан Хмельницькиймитрополиткороль ФранціїМосковіяілюстраторпортретистбойчукістШевченкоСергій КорольовпейзажКапністІван АйвазовськийкраєзнавецьлікарпедагогжурналісткаграфікаІван Франкокалендаргенерал-майоракварелістОстрогІван ШишкінЛьвів
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Ганна Черкаська до Хто ж той сокіл?
  • Ганна Черкаська до Хто ж той сокіл?
  • Alexander Apalkow до Хто ж той сокіл?
  • Ганна Черкаська до Видатний український бджоляр
  • Ганна Черкаська до Петро Франко

2015-2023 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.
Ми використовуємо cookies для зручної роботи з нашим сайтом. Продовжуючи переглядати наш сайт ви погоджуєтесь із цим.Ok