2 жовтня 1938 р. у Борисполі за рішенням суду страчений 35-річний Василь Івчук — директор школи у с. Дударків Бориспільського району Київської області. Під час Голодомору 1932–1933 р. 30-річний директор заснував при школі підсобне господарство «для трудової практики учнів», орендувавши для цього у колгоспу «Правда» 8 десятин землі, 2 корови і 2 коня. Учні вирощували фрукти та овочі, заготовляли сіно для корів і коней. Це забезпечило безкоштовні сніданки в школі. Відмінникам видавалася «премія» з двох шматочків хліба, які вони могли забрати додому та поділитися з рідними.
Крім того директор домовився з керівництвом Дарницького м’ясокомбінату, що школярі будуть мати «виробничу практику»: працюватимуть на їхньому підсобному господарстві – полотимуть, сапатимуть, збиратимуть урожай за миску юшки в день.
Так Василь Івчук урятував від голодної смерті понад 200 своїх учнів. До офіційного списку жертв голодомору не потрапив жоден школяр.
Він був затриманий органами НКВД і звинувачений у контрреволюційній діяльності в 1932 році, та через брак доказів директора відпустили. 17 травня 1938 року «чорний ворон» приїхав знову. 28 вересня 1938 року «трійка» при Київському обласному управлінні НКВД за участь у контрреволюційній повстанській організації винесла вирок – розстріл.
Йому приписали, «яка ставила за мету відокремити Україну від СРСР та приєднати до Польщі». Разом з ним у справі проходило іще восьмеро людей.
2 жовтня вирок було виконано. Місце поховання досі не встановлено, імовірно Биківнянський ліс.
Василь Івчук. Фото: uk.wikipedia.org
