23 жовтня 1895 р. у с. Калкаїв Хорольський повіт, Полтавська губернія (тепер — села Старий і Новий Калкаїв, Семенівський район, Полтавська область) народився дворянин Микола Божинський-Божко. Пращур Миколи удостоївся дворянства в час походу Наполеона на Москву. Здобував освіту в Лубенській чоловічій гімназії. Студентом математичного відділення фізико-математичного факультету Університету святого Володимира працював помічником діловода у Міністерстві земельних справ УНР. Проміняв крісло чиновника на шинельку крутянина.
Ще юнаки, ще майже діти,
А навкруги і смерть, і кров.
“На порох стерти, перебити!” —
Іде на Київ Муравйов.
Полків його не зупинити,
Та рано тішаться кати:
Коли стають до зброї діти,
Народ цей — не перемогти!
Микола Луків
Взяв участь у бою під Крутами. 29 січня 1918 року 22-річний Микола Божинський-Божко потрапив у полон. Його та 26 юнаків-українців розстріляли більшовики. Похований 19 березня на Аскольдовій могилі.
За набої в стінах Софії,
За криваву скруту Крут, —
Хай московське серце Росії
Половецькі пси роздеруть.
(Євген Маланюк)
На фото – Микола Божко-Божинський, гімназист Лубенської чоловічої гімназії (1912-1914 рр.) Фотограф М. Ходорковський. Напис на сургучевій печатці: «Лубєнскаго уезднаго полицейскаго управленія» свідчить, що юнак був на особливому обліку; фото стало документом для посвідчення особи.
