Художника Івана Труша та його родину годували картини, тому доводилося писати новий твір мало не щодня. Іван Труш залишив 6 тисяч робіт, серед них 350 портретів. «Етюди з природи були для мене відпочинком після гнітючої праці над портретами і з ними спорідненими всякими кічами», – зізнавався Труш. Отже, пейзажі – для душі. Любив живописець зображувати живі модельки – квіти, які не наважувався рвати, дерева. Особливо жаданою моделькою була сосна. Це дерево чомусь нагадувало авторові долю людини. Іван Труш був переконаний, що життя людини та сосни мають багато спільного. 
Свою першу вдалу картину «Самотня сосна» художник намалював влітку 1901 року. Було то на дачі сім’ї Драгоманових у Сирці, під Києвом. Згодом сестра Михайла Драгоманова Олена Пчілка запросила Івана Труша погостювати у її родинному маєтку в урочищі Зелений Гай біля Гадяча на Полтавщині. Там Іван познайомився з донькою Михайла Драгоманова Аріадною. Дівчина вразила художника: мала гарний музичний слух, прекрасно грала на фортепіано, здобула освіту в Софії та Сорбонні. Інтелігентний, ерудований красень зацікавив Раду. Молоді люди закохалися, почалося листування, після трьох років спілкування 21 січня 1904 р. вони одружилися (йому було 35, їй – 24). Благословилося молодим четверо дітей. Ой не самотньою була та сосна.
16 років життя витратив художник на одну сосну. Це був триптих, виконаний на замовлення філолога Іларіона Свінціцького. 
Труш зобразив сосонку-дитинча, дорослу та зрілу сосну. Художник створив немало нарисів, етюдів, доки не отримав бажаний результат. За роки праці творець зріднився з триптихом, Іван Труш відтягував момент, коли потрібно було віддавати картину, болісно з нею розлучався.
Худ. Іван Труш. В обіймах снігу. НМЛ ім. А. Шептицького
Не маючи сил розлучитися з моделькою, Труш привіз додому з Криму сосенку, висадив її у городчику. Виростив, виплекав і увічнив на полотні.
Залишити відповідь