UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
  • Форуми
    • Вільна дискусія
    • Українська література
    • Українці й закордон
    • Музика, кіно, театр, художнє мистецтво
Головна » Регістрація » Видатні люди » Нобелянт двічі Коваль

Нобелянт двічі Коваль

Чи дала земля України лауреатів Нобелівської премії? Не тільки дала, а й віддала славу іншим державам. Одне з таких імен Саймон (Семен) Сімон Сміт Кузнець (англ. Simon Smith Kuznets), читаючи його ім’я, можна сказати: «Двічі Коваль», бо Сміт – англійською мовою коваль, Кузнец – російською.
Американський учений народився 30 квітня 1901 р. у Харкові. Він був середнім із трьох синів Абрама та Поліни (з дому Фрідман) Кузнець. Коли хлопчику було 6 років, його батько, торговець хутром, поїхав до США, збираючись влаштуватися та викликати родину. У рідному місті Семен закінчив 2-е реальне училище, гімназію і вступив до Харківського університету, на юридичний факультет.
Два роки потому він очолив сектор у відділі статистики праці Центральної ради профспілок України. У 1921 р. у збірці «Матеріали зі статистики труда в Україні» була надрукована стаття С. Кузнеця «Грошова заробітна платня робітників і службовців фабрично-заводської промисловості м. Харкова у 1920 р.».
У 1922 р. разом із братом Соломоном та матір’ю Семен Кузнець вирушає через Польщу до США. По дорозі у Варшаві мати помирає. Брати добираються до Нью-Йорку, де батько працював у банку. Кузнеці самостійно вивчають англійську, а восени Семен поступив до Колумбійського університету. Наступного року він отримав ступінь бакалавра, а в 1924 р. ступінь магістра економіки. За два роки здобуває докторський ступінь.
У 1929 р. Семен Кузнець одружився з Едіт Хандлер, яка працювала постійним штатним економістом у Національному бюро економічних досліджень. У них знайшлися син і дочка. Скромна інтелігента родина мала єдину пристрасть – класичну музику.
Робота 30-річного Кузнеця «Динаміка виробництва і цін у сотих» практично відкрила новий напрям економіки – вивчення національного доходу, бо він пояснив процеси економічного зростання. Вчений стає першопрохідцем у вивченні нової для того часу галузі економіки – досліджень національного доходу. С. Кузнець увійшов в історію економічної науки як дослідник проблем, пов’язані з національним доходом, економічними циклами та економічним зростанням. Він став творцем теорії будівельних циклів – коливань тривалістю у 18-25 років, які пов’язані з періодичним масовим оновленням житла новим поколінням. Вивчаючи особливості демографічних процесів, С. Кузнець відкрив закономірність динаміки цього явища та ряд важливих загальноекономічних закономірностей розвитку світової економіки.
У 1971 році американський учений Сімон Сміт Кузнець удостоївся Нобелівської премії в галузі економіки. Учні проф. Саймона Кузнеця — Нобелевські лауреати з економіки Мілтон Фрідман і Роберт Фогель.
Помер 8 липня 1985 р. у Кембриджі. Колишній харків’янин все життя пам’ятав про свою батьківщину: в його домі лунали українські пісні, зберігалися меморіальні речі.

Лип 8, 2015Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Червоні вітрила О. ГрінаПро слово анклав
You Might Also Like
 
17 жовтня 1702 р.
 
Хто такий паюс?

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image7 years ago Видатні люди1,172
Недавні записи
  • Липучка
  • Василь Наріжний
  • Вічна загадка любові
  • Рідні бур’яни ( мишій, пирій)
  • Московський цар на колінах
Позначки
поетписьменникчервоний терорживописецькозацтвоЗапоріжжяХарківБогдан ХмельницькийхудожникТарас ШевченкоІван АйвазовськийскульпторАполлон СкальковськийОлег ОльжичПавло ПолуботокСергій КорольовКирил РозумовськийОлексій ПеровськийгетьманперекладачІван ФранкоІван КотляревськийОлександр РубецьВолодимир ЩербаненкоОлексій ГанзенМикола Костянтинович ХолоднийЕммануїл МагдесіанГригорій СвітлицькийВолодимир СікевичкінооператорВолодимир КороленкоАльфред ФедецькийВолодимир КабачокСтаніслав МрозовицькийбандуристголодоморВасиль СедлярМихайло БойчукІван ПадалкоВасиль ЗавойкоСофія Налепинська-БойчукфотографНестор МорозенкоАнатолій ЛупинісВіктор Баранов
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Київська консерваторія хоче залишити в назві ім'я Чайковського - Український інформаційний центр до Чайковський і Україна
  • Ганна Черкаська до Без Базилевича немає «Енеїди»
  • Людмила до Без Базилевича немає «Енеїди»
  • Ганна Черкаська до Юрій Шевельов
  • Ганна Черкаська до Кондова еліта
Сторінки
  • Нагадати пароль
  • Регістрація
  • Українська історія
2015 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.