29 квітня 1917 р. у Києві народилася Елео́нора Деренко́вська – американська режисерка-авангардистка й теоретик кіно, хореограф та етнограф Майя Дерен.
Батько – психіатр Соломон-Давид Деренковський. Мати – актриса Марія Фідлер. Дівчинку назвали на честь італійської актриси Елеонори Дузе.
1922 року разом із батьками переїхала з України до США. Мешкала та навчалася в місті Сірак’юсі, штат Нью-Йорк.
Вивчала літературу в Нью-Йоркському університеті та коледжі Сміта. У Нью-Йоркському університеті здобула ступінь бакалавра політології. У 18 років вийшла заміж за Ґреґорі Бардека, з яким розлучилася 1939 року. Вона писала вірші, теоретичні тексти, вивчала мови, політологію.
На початку 1940-их років співпрацювала з видатною американською балериною та хореографом, родоначальницею «чорного танцю» Кетрін Данем, була її особистим секретарем; під її впливом звернулася до вивчення африканських та гаїтянських ритуалів.
У 1943 році у Лос-Анджелесі вона познайомилася з молодим режисером і авангардним художником із Праги — Олександром Гакеншмідом (псевдонім — Хаммід). Він підпрацьовував у Голлівуді й захоплювався експериментальною фотографією, навчив її основам кіно. Разом вони почали знімати фільми на 16-міліметрову плівку (Олександр був оператором, Елеонора — сценаристом та акторкою). Перегляди фільмів влаштовували у себе на квартирі. У 1943 р. Елеонора офіційно взяла собі псевдонім Майя Дерен (ім’я — від народу майя, прізвище — скорочення власного).
У 1947 р. розлучилися. Майя Дерен — перший режисер, нагороджений премією Гуггенгейма за творчу працю в кіно (1947). Стипендію від премії вона вклала в кіно, завершила «Медитацію насильства» і вирушила на острів Гаїті, щоб відчути вудуїстські ритуали. В історії кінематографу за нею усталилася кличка — жриця експериментального фільму.
Тричі в 1947—1954 рр. Майя відвідувала Гаїті. За цей час було знято два фільми та величезну кількість додаткового кіноматеріалу й написано одну з найдокладніших книг про цю культуру — «Божественні Вершники: Живі Боги Гаїті». В кінці 1950-х рр. заснувала Фундацію творчого кіно з метою підтримки незалежних режисерів.
«Мати американського авангарду» померла 13 жовтня 1961 р. у м. Нью-Йорк від крововиливу в мозок (геморагічний інсульт), що пов’язують із виснаженням і вживанням амфетамінів.
Прах Майї Дерен було розвіяно над Фудзі. Її друг поет Джеймс Меррілл зробив Майю героїнею поеми «Книга Ефраїма» (1976).
Посилання: Абліцов В. Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті. — Київ: «КИТ», 2007. — С. 287—288.
