12 липня офіційна газета ВЦВК «Известия» помістила урядове повідомлення «Про зраду Муравйова», в якому стверджувалося, що «Бачачи повний крах свого плану, Муравйов покінчив із собою пострілом у скроню». Організатор масових убивств в Україні Миха́йло Муравйов 11 липня 1918 р. у Симбірську покінчив життя самогубством.
Чим позначилися 37 років його існування?
Випускник юнкерської школи за вбивство товариша засуджений до 1,5 року у штрафній частині та позбавлений офіцерського звання. Пройшов російсько-японську та всю першу світову, формував «батальйони смерті», дослужився до підполковника. Винайшов тактику «ешелонної війни».
У січні 1918 р. очолював більшовицькі частини, які брали участь у захопленні Харкова, Полтави і Києва, командувач червоними військами у бою під Крутами.
19 січня увійшов до Полтави, де розігнав міськради, запровадив ревком; наказав розстріляти 98 юнкерів і офіцерів місцевого юнкерського училища.
Горлорізи Михайла Муравйова зимою 1918-го року вчинили в Києві різанину. «28 січня Дума запросила примирення. У відповідь я наказав душити їх газами. Сотні генералів, а може й тисячі, були безжалісно вбиті…» — вихвалявся Муравйов.
4 лютого 1918 р. у Дарниці під Києвом видав наказ про «безпощадне знищення всіх офіцерів, гайдамаків, монархістів, усіх ворогів революції». При штурмі міста застосовувалися отруйні гази, був проведений масовий артобстріл (до 15 тис. снарядів), у результаті якого було зруйновано будинок Грушевського. За його наказом більшовицькі війська розстріляли у Києві близько 5 тис. мирних жителів, тероризували громадян УНР, убили київського митрополита Володимира. На київську «буржуазію» наложили контрибуцію в 5 млн. руб. на утримання радянських військ.
Муравйов був запеклим противником «українізації». За даними дослідника Савченка В. А., під час знаходження Муравйова в Києві по місту їздив броньовик із написом «Смерть українцям!». За спогадами Полетики, «портрети Шевченка зривали зі стін і топтали ногами. Говорити на вулицях українською мовою стало небезпечно».
На початку березня 1918 провів акцію із захоплення найбагатших одеситів та обміну їх на 10 мільйонів карбованців на потреби Червоної армії. Муравйов оголосив у Одесі військовий стан, наказав знищити всі винні склади, розігнав міську думу; наказав вилучити всі гроші з банків і з кас усіх підприємств, навіть ті, що призначались для виплати зарплат робітникам. 9 березня запровадив військово-революційні трибунали. 11-12 березня наказав сухопутним частинам і кораблям флоту Одеської радянської республіки «відкрити вогонь усіма гарматами по буржуазній і національній частині міста та зруйнувати її.»
Саме М.Муравйов, професійний військовий, вожак бандитів, здійснив найбільшу розправу над кадровим офіцерством.
Організатор масових убивств в Україні Михайло Муравйов 11 липня 1918 р. у Симбірську покінчив життя самогубством.
