«Мандрівним університетом і бродячою академією», «українським Сократом» називав Григорія Сковороду Ізмаїл Срезневський. Саме тому учень Григорія Савича граф Василь Каразін звернувся до учнів Сковороди з ініціативою: зібрати гроші – і поставити пам`ятник учителю від учнів – університет. Вони набрали велику, як на той час, суму — 400 000 крб. Держава грошей не дала.
17 січня 1805 р.— у Харкові було відкрито перший у східній Україні університет.
Куратором Імператорського університету було призначено графа Северина Потоцького.
Першим ректором став філолог Іван Рижський.
Харківський університет користувався автономією з виборним ректором, але в 1820—1850-х роках його взяли під суворий контроль (ректора призначав міністр освіти) з цензурою наукових видань і викладання. У 1863 університет відповідно до нового Статуту здобув часткову автономію.
З Харківським університетом пов’язані імена всесвітньо відомих учених, науковців та просвітителів, як Д.І. Багалій, М.М. Бекетов, П.П. Гулак-Артемовський, М.І. Костомаров, О.М. Ляпунов, М.В. Остроградський, О.О. Потебня.
Харківський університет – єдиний в Україні, де навчалися і працювали три майбутні лауреати Нобелівської премії – економіст С. Кузнець, фізик Л. Ландау, біолог І. Мечников.
