Скільки ж було дисидентів в Україні? Відомий канадський дослідник української історії Б. Кравченко уклав список дисидентів 1960-1972 pp. із 975 осіб.
У серпні-вересні 1965 р. стався перший покос інтелігенції. Шквал арештів окошився на дисидентів. Серед них:
Горинь Богдан, перекладач
Заливаха Опанас, художник, кум В’ячеслава Чорновола
Караванський Святослав, поет, мовознавець
Масютко Михайло, перекладач, учитель
Мороз Валентин, історик
Осадчий Михайло, письменник, науковець (захистив у Москві кандидатську з української літератури (звісно, російською мовою), але документ не дали через арешт)
Світличний Іван, літературознавець.
4 вересня (у день оголошення Леніним червоного терору) 1965 року у київському кінотеатрі «Україна» відбулася прем`єра кінофільму Параджанова «Тіні забутих предків». До аудиторії звернувся Іван Дзюба з повідомленням про таємні арешти молодої інтелігенції, оголосив прізвища заґратованих. Присутні офіційні особи розгубилися, але виступ підтримав В’ячеслав Чорновіл, кинувши до залу: «Хто проти тиранії – встаньте!». Частина присутніх піднялася з місць. Після демонстрації фільму заклик до протесту підтримав Василь Стус.
Реакція влади була миттєвою:
Івана Дзюбу звільнили з роботи у видавництві «Молодь»;
В`ячеславу Чорноволу за «політичне хуліганство» оголосили сувору комсомольську догану і запропонували подати заяву про звільнення з роботи в редакції «Молода гвардія», тоді ж він «вилетів» із аспірантури;
Василя Стуса відрахували з аспірантури Академії Наук «за систематичне порушення норм поведінки».
19 січня 1966 р., на Водохреща, у Луцьку, Львові, Івано-Франківську, Тернополі почалися судові процеси над 20 учасниками українського дисидентського руху.
На закритий суд у Львові приїхала Ліна Костенко.
Викликали В’ячеслава Чорновола. Він переїхав на Галичину старшим редактором передач для молоді на львівському телебаченні. В`ячеслав Чорновіл заявив, що Конституція УРСР не передбачає закритих судів, тому участі у протизаконній справі брати не буде. Після цього роздав підсудним букетики підсніжників. «Найсправедливіший суд світу» ухвалив рішення про випровадження Чорновола із зали засідань і про притягнення В`ячеслава Чорновола до відповідальності як хулігана. Так Чорновіл отримав першу судимість: три місяці ув`язнення. Тоді він вперше лишився роботи журналіста, влаштувався у Львівському відділі охорони природи.
1967 року в Парижі вийшла друком книга «Лихо з розуму або портрети 20 злочинців» – біла книга сторостерзаної України. Вільний світ був вражений долями молодих українських інтелігентів, які відстоювали свою національну гідність. Книга була удостоєна премії міжнародного Пен-клубу.
«Біла книга або портрети 20 злочинців», так назвав свою книгу про судилища дисидентів В. Чорновіл. Твір вийшов у Парижі 1967 року. Львівський суд розцінив роботу автора інакше: за ст. 87-1 (наклепницька діяльність на радянський суспільний лад) гонорар – 3 роки концтабору.
Другий «генеральний покос» інтелігенції гебіли провели у знаковий день із 12-го на 13-е січня 1972 р.
