30 червня 1941 р. о 8 (20)-ій годині з балкону будинку «Просвіти», що на площі Ринок у Львові, Ярослав Стецько оголосив Акт відновлення Української Держави (автори Акту Степан Бандера та Ярослав Стецько; голова – Я. Стецько) та склад тимчасового уряду – Українське державне правління (Ярослав Стецько — голова уряду та керівник ресорту соціальних реформ, д-р Мар’ян Панчишин — перший заступник голови і міністр здоров’я, заступники — д-р Роман Осінчук та д-р Олександр Барвінський).
На башті Князівської гори було піднято український національний прапор. Батальйон «Нахтігаль» під орудою Романа Шухевича захопив стратегічні пункти в центрі міста, в тому числі й радіостанцію, звідки ведучий радіопрограм член ОУН Юліан Савицький сповістив про проголошення Акта відновлення Української державності. Львівська радіостанція передала благословення митрополита Андрія Шептицького з цієї нагоди.
2 липня 1941 року 26-річний студент, диктор Львівського радіо Юліан Савицький був арештований гестапо і кинутий до тюремних застінків. 20 липня 1942 р. разом із групою діячів ОУН відправлений до концентраційного табору Аушвіц (табірний номер 49741), де був до 21 січня 1945 року. 25 січня 1945 р. вивезений до гітлерівського концентраційного табору Ебензее (філіал Маутгаузену). Помер 30-річний українець від виснаження та голоду у Ебензее 5 травня 1945 року… за день до визволення в’язнів концтабору американцями.
4 липня 1941 р. у Львові німецькі окупанти запросили на розмову до СД членів уряду відродженої Самостійної Української Держави на чолі з Ярославом Стецьком. Жоден із них не повернувся додому. Того ж дня заборонили діяльність будь-яких українських організацій.
5 липня 1941 р. на нараді в Адольфа Гітлера шеф політичної поліції Генріх Гіммлер отримав завдання розібратися з ситуацією щодо Українського державного правління і проголошення Української Держави у Львові.
5 липня 1941 р. біля Белза ґестапо заарештувало провідника українських націоналістів Степана Бандеру та через Люблін відіслало до Кракова.
Наступного дня відбулася розмова шефа уряду Генеральної Губернії Бюглера з вимогою відкликати Акт 30 червня.
8 липня 1941 р. близько 9-ої години вечора у Львові на вулиці Войціха, 9 було здійснено напад на авто, в якому їхав Ярослав Стецько, при цьому був поранений шофер. Німецька адміністрація пояснила, що атентат вийшов із польських кіл. (подробиці «Мій життєпис»).
9 липня о 4-ій год. Голову Уряду Української держави арештували: попереду був Краків – Берлін. За відмову на ультимативну вимогу Гітлера відкликати Акт відновлення Української Держави Ярослав Стецько у 1942–1944 рр. перебував у німецькому концтаборі Заксенгаузен, у бункері «Целленбау». Після звільнення утік з-під нагляду гестапо.
11 липня арештували педагога Романа Ільницького.
29 липня 1941 р. у Львові як один із ініціаторів проголошення Української держави був заарештований гестапо Степан Ленкавський і до 19 грудня 1944 р. був ув’язнений у львівській тюрмі на Лонцького, краківській «Монтелюпіх» і з 1942-го два роки в концтаборі Аушвіц (Освєнцім).
Українська держава проіснувала майже два місяці, була ліквідована рішенням рейсхміністра Альфреда Розенберга після арешту Степана Бандери й Ярослава Стецька, які відмовились відкликати “Акт проголошення Української держави”.
Залишити відповідь