Виявляється, календарем опікувалися перші особи держави з давніх-давен, про що свідчить календар за 7 березня.
7 березня 238 до н. е. єгипетський цар Птолемей III Евергет видав Канопський декрет, за яким кожні чотири роки до календаря додавався додатковий день. Тим самим вперше було запроваджено високосні роки.
Пильно стежили очільники держав за днями відпочинку громадян.
7 березня 321 р указом римського імператора Костянтина, уперше неділю було оголошено вихідним днем, днем відпочинку від праці.
5 травня 1797 р російський цар Павло I оголосив Маніфест про триденну панщину, що офіційно заборонив поміщикам змушувати селян працювати у вихідний.
За совєтів вихідний у радянських робітників був лише один. Під час НЕПу було шість робочих днів з фіксованим вихідним у неділю.
За часів індустріалізації почали експериментувати зі змінним вихідним днем. Це переслідувало не одну мету: забезпечити безперервний робочий процес; готуючи п’ятирічку безбожжя, радянці подбали, щоб у неділю люди не вешталися по церквах.
27 серпня 1929 р. у СРСР зник єдиний для всіх «червоний день календаря» неділя. У країні було впроваджено шестиденку, що складалася з п’яти робочих днів та одного вихідного. У революційних календарях СРСР із 1931 до 1940 р. слова «неділя» не було: тиждень мав шість днів (шостий – вихідний).
1940 року, коли СРСР готувався до нападу на Європу, вихідні та відпустки в СРСР було скасовано, було заборонено звільнятись, за запізнення на роботу на 20 хвилин можна було сісти у тюрму. Першим вихідним був день 9 травня 1945
7 березня 1967 року ЦК КПРС, Рада Міністрів СРСР і Центральна рада профспілок ухвалили постанову про переведення робітників на п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. За тиждень Президія Верховної Ради СРСР затвердила цей указ.
http://uahistory.com/topics/language_fun/4185 Вихідний
http://uahistory.com/topics/language_fun/7526 Дні тижня
http://uahistory.com/topics/language_fun/5966 Неділя
Худ. Владимиров. Суботник. 1923 р.
