24 вересня 1941 р. у центрі Києва почалася спецоперація НКВД зі знищення в окупованому німцями Києві важливих об’єктів життєзабезпечення (електростанції, водопроводу, мостів через Дніпро, адміністративних будівель), а також Успенського собору Києво-Печерської лаври і житлових будинків у центрі міста, переважно на Хрещатику. Унаслідок вибухів і пожежі, яка тривала від 24 до 29 вересня, історичний центр Києва зазнав нищівного руйнування.
Серед зруйнованих того дня будинків був «будинок Гінзбурга» — «перший хмарочос України», на розі вулиць Ольгинської та Інститутської.
Власником споруди був відомий будівельник-підрядник, купець першої гільдії Лев Гінзбург. Проект розробили одеські архітектори — А. Б. Мінкус та Ф. А. Троупянський.
Його будівництво розпочалося в 1910 р. на вулиці Інститутській, на місці будинків № 14, № 16 і № 18 (зараз там знаходиться готель «Україна»). За планом будинок мав h-подібну форму та різно-поверховість із сторін споруди (її зумовило розташування будинку на пагорбі) — всі 11 поверхів було видно лише з Миколаївської вулиці. У 1912 році будівництво «хмарочосу» закінчили, спорудження обійшлось в 1 500 000 рублів.
Житлові будинки такої висоти, як Хмарочос Гінзбурга, на початку ХХ ст. існували лиш у США, Німеччині, Аргентині та Канаді — 12-поверховий, 67,5-метровий, мав рідкісні на той час ковані ліфти американської фірми «Отіс». Увійшов в історію як «перший хмарочос України».
У рік побудови був найвищим хмарочосом Російської імперії. З 1913 року в «хмарочосі» проживав князь Олександр Оболенський, один із ад’ютантів генерал-губернатора Федора Трепова. На 1917 рік найдорожчі квартири хмарочосу (за рік проживання у ньому) коштували від 1300 до 1700 карбованців.
Восени 1918 року відомий художник Олександр Мурашко на 12-тому поверсі «хмарочоса» відкрив «Художню студію Олександра Мурашка», в якій одночасно навчались майже 100 чоловік.
Більшовики націоналізували хмарочос Гінзбурга та розмістили у ньому комунальні квартири. У будинку жив український прозаїк Вадим Охріменко — завзятий мисливець, кореспондент газети «Правда» та великий друг Максима Рильського. Сам Лев Гінзбург мешкав у своєму хмарочосі не емігрував за кордон і помер у злиднях у власному будинку, який йому вже не належав.
Київський хмарочос залишався найвищою будівлею СРСР до 1928 р., доки в Харкові не звели 66-метровий Держпром. Будинок Гінзбурга став “героєм” кінофільму “Людина з кіноапаратом” режисера-експериментатора Дзігі Вертова.
Загинув будинок після вибуху 24 вересня 1941 року.
24 вересня 1945 року жителі Хрещатика обійшли будівлю і поставили свічки в пам’ять жертв підриву.
Вибух не повністю знищив «перший хмарочос України» — остаточно його знесли 1950-х роках, під час «розчистки» Києва; фундамент хмарочоса почали розбирати лиш під час підготовки до будівництва готелю «Москва» (нині «Україна»).
