18 січня 1842 – м. Долина, Івано-Франківщина народився етнограф, лінгвіст Левко Лопатинський. Випускник Львівського університету вчителював, перекладав із чеської мови, видав «Народний календар на 1865 рік». Виїхав до Росії, де викладав латину у Новгород-Сіверському, Києві. Автор навчальних посібників з латинської мови.
Був професором Тбіліського, а з 1919 — Бакинського (тепер Азербайджанський) університетів. Знав усі мови та діалекти народів Кавказу, досліджував їх. Уклав «Російсько-кабардинський словник» (1890) та «Кабардинську азбуку» (1906). За розвідку «Кабардинська граматика із словником» удостоївся звання доктора філософії та магістра красних мистецтв Лейпцігського університету. Підготував і видав працьовитий українець 25 томів (із 44-х) «Збірника матеріалів для опису місцевості й племен Кавказу».
80-річний мовознавець помер 24 серпня 1922 р. Похований Лев Лопатинський у Баку
Залишити відповідь