25 червня 1945 р. після Параду Перемоги в Кремлі відбувся прийом на честь його учасників. Було проголошено 25 тостів: за Сталіна, за командувачів фронтами й арміями, за командувачів радянської артилерією, за здоров’я М. Калініна, на честь уряду, Генерального штабу; п’ятим тостом був тост за шахтарів Польщі. І ніхто з тисячі присутніх не додумався встати і проголосити тост за полеглих.
Останнім на прийомі у Кремлі підняв тост на честь учасників параду Перемоги, «великого російського народу та його терпіння», Сталін. Він обізвав народ-переможець «простих, звичайних, скромних» радянських людей «ґвинтиками великого державного механізму, серед який немає незамінних».
«Не думайте, что я скажу что-нибудь необычайное. У меня самый простой, обыкновенный тост. Я бы хотел выпить за здоровье людей, у которых чинов мало и звание незавидное. За людей, которых считают «винтиками» великого государственного механизма, но без которых все мы — маршалы и командующие фронтами и армиями, говоря грубо, ни черта не стоим. Какой-либо «винтик» разладился — и кончено. Я подымаю тост за людей простых, обычных, скромных, за «винтики», которые держат в состоянии активности наш великий государственный механизм во всех отраслях науки, хозяйства и военного дела. Их очень много, имя им легион, потому что это десятки миллионов людей. Это — скромные люди. Никто о них ничего не пишет, звания у них нет, чинов мало, но это — люди, которые держат нас, как основание держит вершину. Я пью за здоровье этих людей, наших уважаемых товарищей».
У 1947 р. художник Михайло Хмелько створив парадне полотно під назвою «Тост за великий русский народ» і удостоївся Сталінської премії. Картина знаходиться в резервах Національного художнього музею України.
Залишити відповідь