Жодного гетьмана у нас не обирали так легітимно!
6 листопада 1657 у м. Корсуні відбулася Корсунська козацька рада.
Учасники ради: генеральна старшина, делегати від рядового козацтва і духівництва.
На ній були присутні також посли Швеції, Речі Посполитої, Туреччини, Кримського ханства, Семигорода, Молдови.
Корсунська рада 1657 підтвердила рішення попередніх козацьких рад про обрання гетьманом України Івана Виговського.
Під час ради було ратифіковано угоду про українсько-шведський військово-політичний союз, за умовами якої шведський король Карл Х Густав зобов’язувався домагатися визнання Річчю Посполитою незалежності України. Західноукраїнські землі та Берестейське і Полоцьке воєводства, які перебували під владою Речі Посполитої, мали увійти до складу України-Гетьманщини. На Корсунській раді ухвалено поновити союзні відносини з Кримським ханством і Туреччиною та укласти перемир’я з Річчю Посполитою.
Вона остаточно вирішила питання переорієнтації зовнішньополітичного курсу української держави шляхом припинення союзницьких відносин з Московським царством і укладання воєнно-політичних угод з іншими державами.
Та виявилося, що Іван Виговський мав талант наживати ворогів. Гетьман набрався сміливості й заборонив п’яні бенкети у Чигирині, які були популярними при Хмельницькому. «Добра» старшина узялася писати доноси московському цареві, що Виговський заводить лядські порядки й сам є лях.
Але складна внутрішньополітична і зовнішня ситуація не дала змоги реалізувати умови Корсунської ради 1657 та зумовила підписання гетьманом Іваном Виговським Гадяцького договору 1658.
