Капітан угорської збірної поплив до бортика, залишаючи після себе кривавий слід у воді. Коли він вибрався на “сушу” та продемонстрував трибунам свою брову, пристрасті розгорілися з новою силою.
Критики визнавали картину «Рік 1933» шедевром. Святослав Гординського слушно зауважив, що твір «кричав так голосно, що ставав гостро актуальним, а з тим і політичним».
– От дурна залізяко! – бурчать Хомівна, – все їй не так. Ясно пишу: «банкомет», а вона править «банкомат». – Та вгамуйся ти! Чого з компом воюєш?
Ось тобі наочність. Картина Яна Матейка «Баторій під Псковом» (1873). 1581 р. Точиться Лівонська війна, Стефан Баторій із 100-тисячним військом обложив Псков.
17 листопада 1941 р. у Москві вийшов наказ головнокомандувача за № 0428, за яким у тилу німецьких військ мали руйнуватися і палити вщент (знищуватися) усі населені пункти на відстані 40-60 км углиб від переднього краю
– Пойняв! Тепер скажи, як так: дипломатичних відносин до 1933 р. не було, а у нас у Запоріжжі працювали американські специ?
Лишенько моє! Хомівна йдуть і онука свого ведуть. Доки Івасик вітається з Коточкою та Асечкою, сусідка шепоче мені: Ти розкажи малому про соціалізм. Ну, для школи… Ти ж жила тоді.
Отримувати останні записи поштою