25 січня 1806 – у с. Пилипи на Волині народився Орест Маркович Новицький, перший філософ Київського університету, який викладав філософію, психологію і логіку.
Рід його належав до потомственних дворян із Подільської губернії. І дід Ореста, і батько були священиками. Після того, як Марко Новицький дав ляпас поляку, який зверхньо ставився до українців, він змушений був виїхати до Волинської губернії. Там одружився з донькою священика Василя Сциславського Марією. У родині Новицьких поважали освіченість: батько добре володів латиною і весь вільний час віддавав читанню латинських та світових класиків літератури. Старші брати Ореста вчилися у Київській духовній академії, молодшого сина батько називав філософом і сам займався його освітою. Орест мріяв про медицину, але у десятирічному віці вступив до Острозького духовного училища, а потім до семінарії, яку закінчив першим учнем. У 1821 p., коли О. Новицький вчився в семінарії, помер батько і виховання хлопця лягло на плечі старшого брата. О.Новицький 1824 р. успішно закінчив Острозьку семінарію і був направлений до Київської духовної академії. Орест став улюбленим учнем митрополита. У 1831 р. у віці 25 років закінчив академію зі ступенем магістра богослов’я та словесних наук. Він мав право одержати місце бакалавра при академії, але там не було вакансії. Тому його призначили у Полтавську семінарію (м. Переяслав) професором філософії. Він – випускник Київської духовної академії, бакалавр польської мови, з 28-ми років професор. Вже перша промова, з якою Новицький звернувся до своїх учнів, справила на них надзвичайне враження, і з цього часу він незмінно користувався великою повагою у жителів губернії.
У 1833 р. у Київській духовній академії з’явилася вакансія викладача польської мови, і О. Новицького перевели з Переяслава до Києва.
На той час Київ був польськомовним. Щоб витіснити поляків із науки, царизм створив університет; його викладачами були німці та двоє українців: М.Максимович і О.Новицький, який від початку 1834 р. викладав філософію. Орест Новицький у 1834–1850 рр. був професором Київського університету (викладав філософію, психологію і логіку). Орест Маркович був деканом першого відділення філософського факультету, автором підручників з психології (1840) та логіки (1841, 1844). Студенти охоче відвідували лекції витонченого, шляхетного франта-професора, упивалися його багатою світською мовою. Вони навіть склали пісню про його геніальне уміння носити штани:
«Неподражаемая штанность,
И баки черные до плеч».
У 1842 р. на розі вулиць Тарасівської та Толстого постав ошатний маєток ампірного стилю. Будинок Новицького проектував добрий приятель професора архітектор О. В. Беретті. Тут мешкав Орест Маркович із дружиною Мотрею, тут у них знайшлося шестеро дітей. Цікаво, що О. Новицький деякі кімнати у своєму будинку здавав у найми студентам і викладачам університету. У одній із кімнат будинку Новицького у 1847-1848 рр. мешкав студент-математик, згодом видатний художник Микола Миколайович Ґе (Сау). На стіні кімнати довго зберігалася намальована вугіллям карикатура на франтуватого Новицького.
З 1850 року в Російській імперії було заборонено викладання філософії, тому Орест Новицький працював цензором Київського цензурного комітету.
Пан Орест був відданим своїй Мотроні, він пережив дружину на 40 днів. Помер 4 червня 1884 року, похований на Замковій горі в Києві (некрополь Флорівського монастиря).
Залишити відповідь