27 жовтня 1659 р. у Переяславі гетьман Юрій Хмельницький взяв участь у Генеральній військовій раді, організованій князем Олексієм Трубецьким. На раді були відсутні правобережні полковники, основну масу становила старшина промосковської орієнтації з Лівобережжя. Гетьман мав малий супровід, тому козаки були окуповані 40-тисячним московським військом.
На раді Ю. Хмельницького знову обрали гетьманом, після чого Трубецькой змусив його підписати козацько-московські Переяславські статті, що означало розрив Гадяцької угоди 1658 року з Річчю Посполитою і суттєве звуження автономії козацької України у складі Московської держави.
Переяславські статті складалися з 19 пунктів, вони містили низку суворих обмежень самоврядування. Документ зміцнив позиції Московії в Україні. Статті передбачали:
Заборону козакам самостійно переобирати гетьмана без дозволу царя.
Обов’язкове затвердження кандидатури гетьмана московських урядом.
Заборону гетьману здійснювати дипломатичні відносини із іноземними державами.
Заборону козакам самостійно вступати у війну або надавати третій стороні військову допомогу.
Обов’язок гетьмана посилати військо на перший виклик царя.
Скасування компанійських полків, гетьман позбавлявся права знімати старшину з посади без вироку військового суду або згоди старшинської ради.
Розквартирування московських гарнізонів і воєвод у Переяславі, Ніжині, Брацлаві та Умані за кошти українського населення.
Підпорядкування Київської митрополії Московському патріарху; заборона приймати посвяту від Константинопольського патріарха.
Крім цього статті передбачали видачу Москві усієї родини Виговського, котрого царський уряд вважав зрадником.
Отак заплатила Україна за обрання дрібної істоти для великої ролі.
Залишити відповідь