Малюнок Сави Бродського
Ще паморозь терпка, шпичаста,
Мов бите шкло, іскриться скрізь,
Та світ гойднувся – і почався
Стриптиз осяяних беріз.
На тлі небес, мов на екрані,
В рясній траві, як на воді,
Берези!.. Молоді та ранні,
До щему в серці – молоді.
За листом листик елегантно
Під ноги ронять: впав? Не впав?
І вигинаються… Погляньте
На віртуозно плавні па!
А шиї гнуться лебедино,
Під струмом віт пружинить стан…
Божисто витончене диво,
І диву гідний маєстат!
І незбагненно, як це поруч
З магічним таїнством беріз
Дуб-нелинь, товстокора покруч,
Іржавим панцирем обріс.
Іван Світличний
