• 
2 жовтня 1738 р. у Переяславі на території Вознесенського монастиря, побудованого в 1700 р коштом гетьмана Мазепи, відкрито вищий навчальний заклад — Переяславський колегіум. Навчання у закладі розраховане на 6 років; вивчали грецьку, латину, польську та руську (українську книжну) мови, математику, риторику, поетику, геометрію, історію, діалектику та церковний спів.
На початок XVIII ст. в освітніх колах Лівобережної України була поширена традиція іменування навчальних закладів на честь засновників. Так, Київську Академію називали Києво-Могилянською або Могилянською, на честь засновника – митрополита Петра Могили. Оскільки вищий православний навчальний заклад для навчання дітей представників усіх станів краю був заснований з ініціативи та власним коштом єпископа Арсенія Берла, Переяславський колегіум також іменувався Берліанським (лат. Collegio Berliana). Звідки таке дивне прізвище? Берло – давня назва скіпетру. Кажуть, що предок Берла одержав шляхетство та берло (скіпетр), як подарунок за врятування від турків пораненого польського короля Владислава Ягайла (1440 р.), за що дістав родове прізвище.
Довідка: Арсеній Берло (1670 – 1744), світське ім’я — Андрій Берло; син сотника Вороньківської сотні Переяславського полку, судді Івана Івановича Берла, який походив із Волощини (тепер Румунія). У 1660-х рр. оселився в містечку Вороньків. Андрій Берло освіту здобував у Львові. Закінчив навчання, прийняв чернечий постриг у Києво-Печерській лаврі, деякий час був там трапезним. У 1709–1710 рр викладав граматику у Києво-Могилянській академії. Висвячений на архідиякона при Київському митрополичому домі. Засновник Переяславського колегіуму. Єпископ Переяславський і Бориспільський. За єпископства Арсенія Берла було побудоване приміщення для бідних учнів – бурса.
«У 1754 з запрошення Іоанна Козловича у колегіумі читав курс поетики Григорій Сковорода. Тут він написав працю “Рассуждение о поэзии и руководство к искусству оной”. За новаторський підхід Г.Сковорода був вимушений залишити викладання, а його праця, котра існувала в єдиному примірнику, була вилучена й знищена.»
Заклад ліквідований у 1788 р за наказом Катерини II і реорганізований у духовну семінарію.
