Тевтонський орден (лат. Ordo Teutonicus) — чернечий лицарський орден Римо-католицької церкви, заснований у ХІІ столітті, що складався переважно з вихідців із «тевтонських» (східно-німецьких) земель і мав офіційну назву Орден братів німецького Дому святої Марії в Єрусалимі (лат. Ordo domus Sanctae Mariae Theutonicorum Ierosolimitanorum, нім. Orden der Brüder vom Deutschen Haus St. Mariens in Jerusalem).
6 лютого 1191 року папа Римський Климент III своєю папською буллою утвердив орден як «fratrum Theutonicorum ecclesiae S. Mariae Hiersolymitanae» (Братерство Тевтонське церкви Святої Марії Єрусалимської). Папа Римський Іннокентій III підтвердив цю подію буллою, датованою 19 лютого 1199, і визначив завдання ордену:
– як захист німецьких лицарів,
– лікування хворих,
– боротьба з ворогами католицької церкви.
Орден був підвладний Папі Римському та імператорові Священної Римської імперії. Незабаром розпочалася експансія Тевтонського ордену, який набув ролі великої військово-політичної сили в Прибалтиці. У 1230—1231 рр лицарі Тевтонського ордену прибули до Кульмерланду, на річках Дрвенца і Вісла місто в центральній Польщі та побудували фортецю То́рунь (нім. Торн),
у 1233 році поселення набуло права міста.
У 1409 р. розпочалася Велика війна між Тевтонським орденом і Королівством Польським та Великим князівством Литовським (ВКЛ). 1410 р відбулася битва під Грюнвальдом. 
Після Грюнвальдської битви в полон до поляків потрапило близько 14 тис. вояків.
Худ. Станіслав Батовський-Качор (1866-1946). “Грюнвальдська битва” 1410 р
1 лютого 1411 р у місті Торунь (нім. Торн) Тевтонський орден і Королівство Польське та Велике князівство Литовське (ВКЛ) підписали Перший Торунський мирний договір, що завершив Велику війну 1409–11 рр. і закріпив перемогу під Грюнвальдом (1410). 
На світлині: Перший Торунський мирний договір. М. Варшава.
За умовами договору кордони держав поверталися до передвоєнного 1409 року. Кордони відкривалися для міжнародної торгівлі.
Добжинська земля, захоплена хрестоносцями в 1409—1411, поверталася Польському Королівству.
Польське Королівство повертало магістру й Ордену всі захоплені замки на землях Пруссії, звідки виводили польські залоги.
За Великим князівством Литовським (ВКЛ) залишалася Жемайтія, але, після смерті польського короля Ягайла та великого князя литовського Вітовта, мала бути повернута магістру пруському і Ордену хрестоносців. Ягайло і Вітовт зобов’язувалися охрестити всіх язичників у Литві та Жемантії, які не прийняли християнство після Кревської унії 1385 року.
У 1414 вибухнула Голодна війна, в 1422 — Голубська війна. Почалася Тринадцятилітня війна (1454–1466).
19 жовтня 1466 року відбулося підписання Другого Торуньського мирного договору, за яким Тевтонський орден повернув Польщі Гданське Помор’я, Кульмську та Михаловську землі, Ельблонг і Мальборк (Королівська Пруссія). Тевтонський орден втратив основну частину територій і визнав себе васалом польського короля. Орден фактично припинив існування як велика військова сила, його столицею став Кенігсберг.
Та історія повторюється. Продовжувачами справи ордену, особливо в галузі геополітики, вважали себе нацисти. Щоб відродити німецьку військову еліту, виховати «білокурих бестій», Генріх Гімлер зробив спроби створити власний «Тевтонський орден» («Чорний орден»). Нацисти претендували на матеріальне майно ордену. Після аншлюсу Австрії 6 вересня 1938 року володіння ордену, що збереглися, були націоналізовані на користь Німеччини. Те ж саме відбулося після захоплення Чехословаччини в 1939 році. Тільки орденські лікарні та будівлі в Югославії, на півдні Тіролю зберегли незалежність.
Після закінчення війни ордену були повернені конфісковані нацистами австрійські володіння. У 1947 році декрет про ліквідацію ордену був формально анульований. Орден відродився в Австрії та Німеччині. У Відні знаходяться Резиденція Великого магістра, скарбниця ордену та бібліотека, що зберігає історичні архіви, близько 1000 старих документів. Орден розділений на три володіння — Німеччина, Австрія і Південний Тіроль, і два командорства — Рим і Альтенбісен (Бельгія). Після розпаду соціалістичного табору відділення ордену з’явилися на території Чехії (у Моравії і Богемії), Словенії.
Підготовлено за інформацією з відкритих джерел.
Фото з Інтернету.
