Йшов третій тиждень після аварії на Чорнобилі. Усі ЗМІ Радянського Союзу поливали слухачів, читачів, глядачів солодкою брехнею.
14 травня 1986 р. генсек КПРС Михайло Горбачов у телевиступі заперечив серйозність чорнобильської аварії.
Чи була ця аварія несерйозною?
11 травня 1986 р у лікарні м. Москва від великої дози опромінення, яку отримав під час гасіння пожежі на Чорнобильській АЕС, помер 23-річний Володимир Правик, український пожежний, лейтенант внутрішньої служби, начальник варти 2-й воєнізованої пожежної частини Управління внутрішніх справ Київського облвиконкому (охорона Чорнобильської АЕС).
11 травня 1986 р у московській лікарні від великої дози опромінення, отриманої під час гасіння пожежі на Чорнобильській АЕС, помер 23-річний Віктор Кібенко, український пожежний, лейтенант внутрішньої служби, один з перших ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС; начальник варти 1-й воєнізованої пожежної частини Управління внутрішніх справ Київського облвиконкому (охорона Чорнобильської АЕС).
11 травня 1986 р в 6-й Московській клінічній лікарні від променевої хвороби помер 33-річний Олександр Федорович Акімов, начальник зміни 4-го енергоблоку, у перші години аварії намагався локалізувати її наслідки. Разом зі своїми підлеглими працював до ранку, намагаючись закачати воду в реактор. Жоден з них не був одягнений у захисні костюми.
13 травня 1986 р у московській лікарні помер 25-річний Василь Ігнатенко, старший сержант внутрішньої служби, майстер спорту СРСР, працював пожежним на Чорнобильській АЕС; брав участь у гасінні пожежі на АЕС в ніч з 25 на 26 квітня 1986 року. Його донька Наталія народилась після смерті батька, з пороком серця і померла за кілька годин.
