У 1844 році в Чугуєві (за деякими даними в Херсоні) народився Єгор Шрейдер (Schreider, Georg). Його батько теж Єгор (Georg) – прусський підданий, архітектор і механік. З 1829 до 1845 року Шрейдер-батько керував будівництвом 67-ми об’єктів у Чугуєві, зокрема «Покровського собору, дзвіниці, дерев’яного будинку на випадок приїзду Государя Імператора (Шляховий палац), мостів через Сіверський Донець, комплексу будівель Школи сільського господарства…». Згодом родина переїхала в Херсон, де була домашня школа, Херсонська гімназія.
15 жовтня 1867 р. Єгор Шрейдер вступив до античного класу (Antikenklasse) Мюнхенської академії, наставник Едуард Шлейх. 5 березня 1868 року отримав матрикул. Далі був Париж, де Єгор Єгорович захопився творчістю барбізонців — Руссо, Коро, Мілле, Діаза, Добіньї, імпресіоністів.
У період з 1868 до 1870 — вільний слухач Санкт-Петербурзької Імператорської академії мистецтв. Від 1870 року жив у Харкові, працював у галузі пейзажного жанру. Учасник Харківського товариства поціновувачів красних мистецтв.
У 1872 році отримав малу заохочувальну медаль, а в 1874 — звання класного художника III ступеня з пейзажного живопису за картину «Український пейзаж з вітряками». 
З 1875 року мав приватну художню студію. У студії Шрейдера навчались Петро Левченко, Михайло Ткаченко, Георгій Семенович Верейський, Ольга Людвігівна Дела-Вос-Кардовська.
У 1882 р. Створив полотно «Біля річки» (Харківський художній музей). 
У 1907 р. запатентував власну електромеханічну наборну машину, що давала змогу набирати текст різними шрифтами й сімома мовами.
Від 1911 до лютого 1914 рр жив і працював у Ялті, де організував художню студію.
Помер Єгор Шрейдер 1922 року.
Його твори зберігаються в Харківському художньому музеї, фондах Харківської державної академії дизайну і мистецтва, Російському музеї та приватних зібраннях.
