Увечері 22 квітня 1998 р. у під’їзді свого будинку в Києві на вулиці Суворова, 13, шістьма пострілами був розстріляний 63-річний Вадим Гетьман, український політик, економіст, фінансист, батько української гривні.
Тіло виявили у вантажному ліфті будинку на Печерську, де на 8-мому поверсі знаходилася квартира Вадима Гетьмана. Коли прибула слідчо-оперативна група, він був ще живий, але єдиний точний «контрольний» постріл призвів до трагедії. Рани були несумісними з життям…
Вадим Гетьман заснував перший український комерційний банк на базі очолюваного ним «Агропромислового банку УРСР» (пізніше перейменований у банк «Україна»). У 1992 році він став головою правління Національного банку України і пішов з цієї посади через півроку, очоливши створену ним Українську міжбанківську валютну біржу (УМБВ).
Переможець парламентських виборів 1994 року, балотувався як незалежний кандидат. У 1998 році «програв» вибори на Черкащині. Народний депутат був переконаний у своїй перемозі, тому подав позовну заяву до Тальнівського райсуду, вимагаючи визнати вибори недійсними. 22 квітня Гетьман зателефонував до голови свого виборчого штабу, попередив про запланований приїзд наступного дня.
Убивство українця-державника, адже Вадим Гетьман у своїх діях, рішеннях, проектах законів керувався не власними, а державними інтересами, здійснено в рамках зачистки України від українців. Він був незручним для напівкримінальної економічної та політичної «еліти».
Після загибелі Вадима Гетьмана в Україні було реалізовано найгірший варіант олігархічної моделі.
Вбивця Вадима Гетьмана був «випадково» виявлений весною 2001 року. В одному з нічних клубів Луганська 32-літній Сергій Кулєв (член донецького кримінального угруповання Євгена Кушніра) влаштував дебош із застосуванням зброї, за що був затриманий міліцією.
