Соромно сказати, що саме в час війни, мені частіше почали задавати питання, пов’язані з географією України (карта світу відпочиває). От і вчора аудиторію збудила назва села Малинівка.
Ох, не хотіла я цього писати, бо кінофільм «Весілля в Малинівці» – це такий коктейль праці великих талантів, страху та брехні…
Фільм вийшов на екрани 1967 року.
• По-перше, почну з географії. Із 29 Малиновок України тільки в одній в селі Малинівка Чугуївського району Харківської області знімали природу
Зйомки фільму були в кількох селах Лубенського району на Полтавщині:
графську садибу знімали в селі Хорошки,
• вітряк, інші сцени — в селі Мацківці,
• монастир, де розмістилась банда отамана Грицияна Таврійського — у селі Мгар (Афанасіївська (Благовіщенська) церква Спасо-Преображенського Мгарського монастиря).
По-друге, звернімося до історії. Той, хто дивився фільм, може пригадати детальки…
Пам’ятаєте назви: річка Верблюжка, село Верблюжка, де був осідок отамана Никифора Григор’єва? Ця територія – земля козацьких вольностей (Запорожжя). Осадчим (першим поселенцем) на річці Верблюжка був козак Малина (звідси назва села). Перша письмова згадка про село Малинівку датована 1767 роком. Згодом малесенька Малинівка в Петрівському районі Кіровоградщини. До кінострічки «Весілля в Малинівці» увійшли події, що дійсно відбувалися в селі.
• Дідусь Ничипір (актор Євген Лебедєв), який по кілька разів на день міняв шапку при зміні влади, був малинівським старостою.
Згадується у кінострічці сусідня Чечелівка звідки родом емісар барона Врангеля штабс-капітан Чечель (актор В’ячеслав Воронін).
Не раз бував тут і загін Никифора Григор’єва.
Бачили ми монастир, де базувалась компанія Гриціяна Таврічеського (арт. Григорій Абрикосов).
Звідки у Леоніда Юхвіда знання місцевого матеріалу? Він же там не бував. Це вже інше питання…
